Бутенко навів приклад калькулятора: свого часу його використання в школах викликало спротив, однак згодом він став звичайним навчальним інструментом
Надання традиційних рефератів та письмових завдань у школах більше не дозволяє адекватно оцінити знання учнів у зв’язку з поширенням штучного інтелекту. Натомість пропонується оцінювати школярів за тим, як вони використовують ШІ під час дослідницької діяльності, перевіряють отриману інформацію та формулюють власні висновки. Про це повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко під час EdTech Ukraine Forum 2026, як передає «Главком».
Бутенко підкреслив, що освітня система повинна адаптуватися до технологічних трансформацій, і Україна після завершення війни не повинна просто повертатися до довоєнної освітньої моделі.
«Ми зараз рухаємося зі швидкістю метеора в просторі постійних змін», – зазначив міністр.
За його словами, Україна має робити інвестиції в освіту та науку, адже саме вони можуть надати країні перевагу під час війни та після її завершення.
Окремо Бутенко звернув увагу на стандартні навчальні завдання. Він вважає, що через поширення штучного інтелекту реферати та письмові роботи у звичному вигляді втратили свою актуальність.
«Нам слід забути про реферати у їхній старої формі, про письмові роботи так, як ми це робили два-три роки тому. Вони вже не мають жодного сенсу», – заявив він.
Натомість, за словами заступника міністра, учні мають виконувати завдання, де важливим є не лише кінцевий результат, а й сам процес роботи з інформацією.
Школяр, зокрема, має продемонструвати, як він застосовував штучний інтелект, які запити формулював, як верифікував отримані відповіді та на основі чого робив власні висновки.
Таким чином, пропонується оцінювати не просто готовий текст, а здатність учня ставити запитання, критично аналізувати інформацію та працювати з відповідями ШІ.
Водночас Бутенко наголосив, що впровадження штучного інтелекту в освіту не обмежується лише закупівлею техніки. «До всього цього обладнання має бути вчитель, який готовий з цим працювати. Повинні бути готові до цього батьки, які навчають своїх дітей», – зазначив міністр.
За його словами, сучасні STEM-лабораторії, ноутбуки та інші цифрові інструменти не принесуть очікуваного ефекту без людей, які вміють ними користуватися.
Бутенко вважає, що технології мають поступово стати невід’ємною частиною навчального процесу, а не розглядатися як додаткова опція. Для ілюстрації він навів приклад калькулятора: свого часу його використання в школах також викликало протидію, проте згодом він став звичайним навчальним інструментом.
Водночас заступник міністра закликав не впроваджувати зміни виключно заради самих реформ. Перед нововведеннями, на його думку, необхідно чітко визначати, що саме вони трансформують, чи готова до них суспільна спільнота та чи підготовлені люди, які мають їх реалізовувати.
Він також пов’язав технологічну модернізацію освіти з безпекою України та підкреслив, що країні необхідно розвивати систему освіти навіть в умовах війни.
«Ми мусимо рухатися швидше, краще і ефективніше, ніж це роблять наші вороги», – наголосив Бутенко.
Нагадаємо, раніше «Главком» повідомляв, що в Данії старшокласники віком 16–19 років із початку нового навчального року будуть змушені усно захищати великі письмові роботи, які вони виконують вдома. Таким чином влада країни має намір протидіяти списуванню за допомогою штучного інтелекту.