Професорка закликала прирівняти медиків екстрених служб у питаннях захисту до працівників ДСНС та розробити спільні протоколи дій
Українські медики невідкладної допомоги під час повітряних тривог стикаються з дилемою власної безпеки та необхідністю надавати допомогу пацієнтам. Для вирішення цієї проблеми потрібні узгоджені протоколи дій та належний захист бригад. Таку думку в бесіді з «Главкомом» висловила професорка Ольга Голубовська, яка очолює кафедру інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та є заслуженим лікарем України.
Голубовська акцентувала на суперечності, з якою зіштовхуються фахівці екстреної медичної допомоги. За її словами, чинні нормативні акти покладають на медичних працівників відповідальність за самостійне забезпечення власної безпеки. Водночас, бригади продовжують виїжджати на виклики навіть під час повітряних тривог.
«Найбільш тривожним є те, що, згідно з нашими нормативними документами, медичні працівники мусять самостійно дбати про власну безпеку. Якщо оголошено повітряну тривогу, всім рекомендується шукати укриття. Отже, вони також мали б перебувати в укритті, а не виїжджати. Однак вони виїжджають. Я саме це й підкреслюю: машини швидкої допомоги виїжджають. Але якщо в цей час медиків уразить ракета, згодом може виявитися, що «вони самі винні», тому що «не мали права їхати». Були такі випадки, коли родичі загиблих зверталися за виплатами і отримували відповідь, що медики мали самостійно потурбуватися про свою безпеку», – розповіла професорка.
На переконання Голубовської, медичних працівників екстрених служб слід прирівняти до співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій у контексті забезпечення захисту. «На мою думку, медиків екстрених служб у питаннях захисту необхідно прирівнювати до працівників ДСНС. Вони виконують свою роботу там, де за визначенням існує небезпека. І це стосується не лише фінансових виплат. Потрібна диференціація загроз, потрібні спільні протоколи МОЗ, ДСНС, ЗСУ та військових адміністрацій, а також захищені шляхи пересування для бригад», – запропонувала Голубовська.
Професорка також наголосила на нагальній потребі забезпечити працівників екстрених служб спеціальними засобами індивідуального захисту. «Зверніть увагу, що відбувається під час атак на Київ та інші міста: страждають працівники екстрених служб. Навіть елементарні засоби захисту – спеціальні навушники для запобігання акустичним травмам – мусять бути частиною їхнього оснащення.
А яка ситуація зараз? Людина їде рятувати інших, ризикує власним життям, а держава не надала їй чіткої відповіді: що їй слід робити під час повітряної тривоги, який рівень захисту їй надається і що отримає її родина у випадку її загибелі. Це демотивує людей. Вони ж обговорюють усе це між собою, бачать, що трапляється з їхніми колегами. І після цього ми ще дивуємося, чому люди не бажають залишатися в галузі екстреної медицини», – зазначила Голубовська.
Нагадаємо, професорка Ольга Голубовська в інтерв’ю «Главкому» висловила критику щодо наслідків медичної реформи для екстрених та невідкладних служб. На її думку, принцип «гроші йдуть за пацієнтом» не може бути застосований до служб, які зобов’язані бути готовими врятувати людину в будь-який момент, незалежно від кількості пацієнтів.
