Іван Хомяк: «Різноманіття флори краще зберігати поза межами міста»
Ініціатива залишати необкошені ділянки у столиці, яку активно пропагують урбаністи та активісти з питань екології, без належного наукового обґрунтування може завдати шкоди як мешканцям, так і міській екосистемі. Замість очікуваного “дикого розмаїття трав” такі території нерідко стають розсадником небезпечних бур’янів та кліщів. Про це у бесіді з «Главкомом» повідомив кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хомяк.
На думку експерта, першочерговим завданням міських зелених зон є забезпечення безпеки та зручності містян, а не збереження дикої природи.
«Не можна підходити універсально до вирішення всіх проблем. Місто – це про безпечне середовище. Різноманіття флори слід оберігати за межами міської забудови. На необкошених територіях одразу виникає небезпека появи кліщів, яким для різних стадій розвитку необхідна висока рослинність. Окрім того, на таких площах у Києві активно поширюються амброзія та золотушник канадський – агресивні види, що є потужними алергенами», – зауважив науковець.
За словами біолога, прихильники таких ідей часто посилаються на європейський досвід. Однак, там до подібних експериментів ставляться з ретельним моделюванням та прогнозуванням, а не просто дозволяють траві рости самостійно. Без належного догляду місцеві бур’яни можуть витіснити висаджені декоративні рослини.
Також науковець звернув увагу на застарілі нормативні акти комунальних служб, які ускладнюють належне обслуговування зелених зон в умовах мінливого клімату.
«Законодавча база комунальних підприємств, що займаються озелененням, ще з радянських часів. У них є чіткі графіки та нормативи, зокрема щодо робочого часу, але відсутня гнучкість. Наприклад, ефективне зрошення потрібно проводити у вечірній час, але комунальні служби обмежені правилами охорони праці та тарифами. Як результат, система функціонує згідно з формальними вимогами, а не на досягнення реальних результатів», – пояснив Хомяк.
Експерт підкреслює: щоб відмова від скошування трави була успішною, кожну ділянку необхідно ретельно аналізувати, підбирати специфічні види трав, які відповідатимуть конкретним функціональним навантаженням (для прогулянок, вигулу домашніх тварин чи просто для естетичного вигляду) та спиратися на довгострокові наукові прогнози.
Нагадаємо, щороку з настанням теплої пори року питання скошування трави стає однією з найактуальніших тем для обговорення серед киян. Частина мешканців активно підтримує природні підходи до утримання дикорослих територій, тоді як інші надають перевагу традиційним, доглянутим газонам. Цього року в Києві збільшили кількість міських ділянок з режимом обмеженого скошування трави до 119 локацій, загальна площа яких становить 251 гектар.
Нескошена трава подекуди сягає вище чоловічого зросту фото: glavcom.ua
Прагнення київської влади відповідати європейським екологічним тенденціям та скоротити скошування трави на деяких ділянках стикнулося з суворою реальністю. У певних районах Києва рослинність розрослася настільки, що перевищила людський зріст, спричиняючи дискомфорт для містян.
Варто зазначити, що біолог також поінформував про появу нової агресивної рослини у Києві.