Хірург розповів про поширені помилки при накладанні турнікетів
Кількість випадків так званого турнікетного синдрому у військовослужбовців зростає, що часто спричинено помилками під час накладання та поводження з турнікетом. Про це на конференції “Сучасні тенденції пластичної та реконструктивної хірургії / Surgery on the Edge” у Харкові повідомив хірург Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Микола Зайцев.
“Турнікетний синдром залишається одним із серйозних ускладнень під час бойової травми кінцівок. Причому частота його виникнення, внаслідок домінування дронів на полі бою та погіршення евакуаційних заходів, лише зростає”, – зазначив Зайцев.
За його словами, використання FPV-дронів суттєво збільшило “плече” евакуації порівняно з 2022-2023 роками. Як наслідок, кількість ампутацій через турнікетний синдром за останній рік зросла майже на 50%.
“Якщо говорити про помилки, які ми спостерігаємо при надходженні до нас пацієнтів: дуже часто турнікети накладаються надто високо відносно поранення. Бувають випадки вибухового поранення стопи, гомілковостопного суглоба внаслідок підриву на вибухових пристроях, але бійці накладають турнікет за правилом “максимально туго, максимально високо” – на рівні верхньої третини стегна. Це часто призводить до виконання дуже високих ампутацій або навіть екзартикуляцій (видалення частини або всієї кінцівки шляхом її роз’єднання в суглобі), що в подальшому ускладнює протезування”, – розповів фахівець.
Ще одна проблема, на яку вказують хірурги, – це зняття турнікета, коли це протипоказано.
“Коли турнікет стояв занадто довго, у кінцівці розвинулися незворотні ішемічні зміни, і з якихось причин на попередньому етапі (до потрапляння до шпиталю) цей турнікет був знятий. При цьому весь масив ушкоджених м’язів, продукти їх розпаду потрапляють до системного кровотоку, призводячи до розвитку реперфузійного синдрому (ушкодження тканин і органів, яке виникає під час відновлення кровотоку) та ускладнень, пов’язаних з ним”, – зазначив Зайцев.
У зв’язку з цим він наголосив на важливості навчання бойових медиків. “Тобто, необхідно намагатися накладати турнікет не максимально високо, а адекватно відносно рівня поранення. Обов’язкове проведення своєчасної конверсії турнікета (заміна на інший метод зупинки кровотечі – наприклад, тампонування рани з компресійною пов’язкою) – особливо важливо навчати цьому бойових медиків і фельдшерів. І найшвидша евакуація”, – підкреслив хірург.
Конференція “Сучасні тенденції пластичної та реконструктивної хірургії / Surgery on the Edge” зібрала переважно харківських фахівців – цивільних і військових хірургів та інтернів. Захід присвятили досвіду лікування бойових поранень і складних ран, реконструкції дефектів кінцівок та обличчя, онкохірургії, а також естетичній хірургії.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2024 року у харківському шпиталі прооперували 52-річного військовослужбовця з позивним “Алекс”, який через неможливість евакуації перебував у Вовчанську з накладеним на руку турнікетом протягом 24 днів. Того ж місяця в медзакладі надавали допомогу 41-річному бійцю на позивний “Метр”, який з накладеним на ногу турнікетом перебував у Вовчанську 36 діб. Ці випадки медики назвали унікальними.
Джерело: www.ukrinform.ua