Нормативні акти діяли давно, проте їх повернули через “освітні прогалини”
У Верховній Раді повідомили, що стягнення за відсутність учнів на заняттях у школі не є нововведенням, а стосується відновлення контролю над вже чинними правилами. Цю інформацію передає «Главком», посилаючись на народну обраницю від фракції «Голос», яка також обіймає посаду секретаря Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, – Наталію Піпу.
Згідно з її словами, проблема неповідування занять набула системного характеру: діти дедалі частіше залишаються поза школою, а батьки нерідко ставляться до цього байдуже або приховують. «Батьки часто не знають, як взаємодіяти зі своїми дітьми, і нерідко обирають найлегший шлях. Пишуть умовну записку або не висловлюють претензій щодо того, що дитина не відвідує школу. Однак згодом очікують, що вчителі та школа самотужки вирішать цю проблему», – зазначила вона.
Піпа підкреслила, що актуалізація цього питання зумовлена накопиченими «освітніми втратами», які загострилися внаслідок пандемії та військових дій. «Тому це один зі способів врегулювання цієї ситуації. У Німеччині в перший день може бути достатньо записки від батьків, два дні відсутності – вимагається довідка. А за більшу кількість днів батьків можуть позбавити батьківських прав. Нині Німеччина посідає одне з перших місць за відвідуваністю середньої школи. Отже, Україна розглядає подібний підхід», – пояснила народна депутатка.
Водночас вона акцентувала увагу на тому, що нових положень не запроваджували. «Нововведень немає, окрім того, що ці норми перестали застосовувати», – зауважила Піпа.
За її інформацією, під час пандемії Covid-19 та після початку повномасштабного вторгнення контроль за відвідуваністю фактично послабився: школи рідко документували пропуски та майже не взаємодіяли з ювенальною юстицією.
Наразі Міністерство освіти і науки має надати навчальним закладам рекомендації щодо посилення нагляду та співпраці з ювенальною поліцією.
«Насправді, на даний момент немає чіткої конкретики, окрім того, що вони будуть звертатися та спільно з ювенальною юстицією визначати, які заходи застосовувати. Первинно це мала б бути бесіда з батьками, що також часто дає позитивні результати», – додала вона.
Крім того, народна депутатка уточнила, що штрафи вже передбачені чинним законодавством і мають градацію: від 1 700 до 3 500 гривень, а у випадку повторного правопорушення – подвійний розмір.
Нагадаємо, що київський департамент освіти звертається до Українського центру оцінювання якості освіти з проханням врахувати безпековий аспект під час організації НМТ-2026. Причиною стало минулорічне досвід 2025 року, коли абітурієнти складали тест після інтенсивних обстрілів та безсонних ночей в укриттях, що негативно позначилося на їхніх результатах.