Ефективних і, водночас, бюджетних способів масового захисту каштанів у місті від мінуючої молі наразі не існує
Щороку влітку вулиці столиці опиняються під загрозою втрати свого головного символу: каштани передчасно жовтіють, скидають своє листя та масово висихають ще в розпал спекотного сезону. Основною причиною цієї біди є каштанова мінуюча міль, яка щорічно знищує дерева. Про це в коментарі «Главкому» розповів перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, колишній заступник гендиректора «Київзеленбуду» Дмитро Заруба.
Щоліта – той самий сценарій
За словами посадовця, картина, яку мешканці Києва спостерігають кожного літа, повторюється через пік активності шкідника у червні-липні. Личинки молі виїдають листову пластину зсередини, позбавляючи дерево життєво необхідних поживних речовин. Літня спека лише прискорює цей згубний процес.
«Міль поступово виїдає листя, і згодом воно втрачає свої властивості та починає всихати. Сильна спека також може впливати на стан дерев, але переважно те, що ми бачимо по Києву, – це наслідки діяльності мінуючої молі», – пояснив Дмитро Заруба.
Чому каштани складно врятувати
Як зазначає представник Держекоінспекції, дієвих і водночас доступних методів масового захисту каштанів у місті наразі немає. Зовнішня хімічна обробка дерев у Києві заборонена санітарними нормами, а метод вакцинації є надто витратним.
«Якщо говорити про вакцинацію, то вартість однієї дози становить близько 50 євро. Вакцина є ефективною, але враховуючи її вартість, для обробки всіх дерев потрібна колосальна сума. Тому, на жаль, не існує інших методів, окрім заміни каштанів на інші дерева – наприклад, платани чи катальпи», – зазначив фахівець.
Катальпа має квітку, яка віддалено нагадує каштан фото з відкритих джерел
Платан як альтернатива
Експерт нагадав, що каштани не є корінним видом для столиці. «Каштани також були завезені, це інвазивні для Києва рослини, вони не є місцевими – рідними для Києва вважаються, зокрема, дуби та клени. А платанів насправді вже дуже багато росте у Києві: наприклад, на Голосіївському проспекті фактично чверть висаджених дерев – це платани, які вже виросли до 10 метрів. У багатьох європейських містах, зокрема у Римі, цілі вулиці засаджені платанами, вони там добре себе почувають, а листя має приблизно такий же розмір, як у каштанів», – розповів Дмитро Заруба.
Платан кленолистий фото: idea-sad.com.ua
Платан – це невеликий рід дерев, який походить з північної півкулі. На Кавказі його називають чинар, а в Північній Америці дерево відоме як сикамор. Стовбур дерева має циліндричну форму і може досягати 50 м у висоту та 18 метрів в обхваті. Платани живуть іноді навіть понад дві тисячі років.
Проблема Хрещатика та центральних вулиць
Окремо посадовець звернув увагу на складні умови для дерев уздовж центральних магістралей, зокрема на Хрещатику, де розвитку кореневої системи перешкоджає бетон під землею та протиожеледні солі взимку. На таких ділянках, за його словами, варто розглядати висадку посухостійких рослин або використання контейнерів з автоматичним поливом.
Нагадаємо, у столиці для захисту каштанів від каштанової мінуючої молі почали використовувати феромонні пастки. Фахівці з озеленення зазначають, що цей екологічний метод дозволяє поступово скорочувати чисельність шкідника.
Феромонові пастки можна побачили на каштанах у скверах та парках міста фото: Київзеленбуд
У «Київзеленбуді» наголошують, що метод має накопичувальний ефект і вимагає системної роботи протягом кількох сезонів, однак чисельність шкідників у районі вже почала зменшуватися.