У 2027 році планують змінити модель Національного мультипредметного тесту (НМТ). Це одна з тем дослідження освітніх та професійних очікувань дітей і підлітків «Майбутнє, яке обираємо ми!». Розглянемо, що думають українські школярі про вищу освіту, кар’єру та майбутнє в Україні, а також як це дослідження пропонує покращити профорієнтацію.
Як проводили дослідження та кого опитали?
Дослідження, проведене за підтримки МОН швейцарсько-українським проєктом DECIDE та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), складалося з двох етапів. У грудні 2025 року було опитано 277 тисяч учасників з 24 областей, включаючи учнів, освітян та роботодавців. У березні 2026 року в опитуванні взяли участь 111 тисяч учнів 8–11 класів з 390 громад.
Що українські школярі думають про вищу освіту?
65% опитаних школярів вважають вищу освіту бажаною, але не обов’язковою умовою для професійного успіху. Це свідчить про зміну пріоритетів порівняно з попередніми роками, коли існував сильний ажіотаж навколо здобуття вищої освіти. Цікаво, що такий акцент не є виключно впливом батьків – лише чверть батьків прагне, щоб їхні діти передусім здобули вищу освіту.
Старшокласники пов’язують успішне складання НМТ з подальшим успіхом у житті. Це може бути пов’язано з тим, що останні шкільні роки часто зосереджені на підготовці до цього тесту. Хоча це може мотивувати до навчання, експерти наголошують, що мотивація, заснована на страху, менш ефективна, ніж мотивація, що випливає з цікавості та бажання діяти.
Експерти дослідження вважають, що варто орієнтувати старшокласників на демонстрацію результатів навчання, проте цю функцію краще б виконувала державна підсумкова атестація (ДПА). Оскільки ДПА не проводилася вже сім років, поява нового формату є актуальною. НМТ же має бути актуальним лише для тих, хто свідомо обирає університетську освіту.
Як планують змінити модель НМТ?
Міністр освіти і науки Андрій Бутенко анонсував зміни до моделі НМТ, які набудуть чинності у 2027 році. Основна мета – знизити стрес та напруженість серед школярів. Планується запровадити можливість перескласти тест протягом того ж року, хоча точні терміни (кілька днів чи місяців) ще обговорюються. Також розглядається проведення тесту протягом двох днів замість одного.
«Працюємо над зміною моделі НМТ, щоб вона була доступнішою, гнучкішою, щоб були варіанти перездачі, — заявив міністр. — Треба зняти стресове навантаження дітей. НМТ не має бути «останнім шансом» в році».”
Рівень доходів – найважливіше для вибору професії
Найважливішими факторами для молоді при виборі професії є рівень доходів та можливість самореалізації. Три чверті учнів вважають доходи найважливішими. Через воєнний стан третина підлітків також звертає увагу на безпечні умови праці. Проте, 65% старшокласників наголошують на важливості самореалізації та любові до обраної професії.
Незважаючи на це, лише чверть старшокласників визначилися з майбутньою професією. Серед учнів 8-9 класів цей показник ще нижчий – лише кожен п’ятий.
Що про вибір професії дитини думають батьки?
65% підлітків отримують інформацію про професії із соціальних мереж. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що 70% батьків вважають зарплатню основним критерієм вибору професії, а також важливими є робоче навантаження та атмосфера в колективі. Більшість батьків (68%) обіцяють враховувати інтереси підлітка, але чверть зізналися, що можуть опиратися вибору дітей, якщо він не збігатиметься з їхніми очікуваннями. Тому, окрім роботи з молоддю, важлива також робота з батьками, адже родина відіграє ключову роль.
Чи впливає профорієнтація на вибір учнів?
Соціальні мережі є основним джерелом інформації про професії для 65% підлітків. Шкільні уроки та виховні години допомагають визначитися лише чверті учнів. Власне профорієнтаційна робота, за результатами дослідження, майже не впливає на професійний вибір учнів (менше 1%). Лише поодинокі учні згадували про досвід профорієнтаційного тестування чи індивідуального спілкування з фахівцем.
Як нині виглядає профорієнтація у школах?
Профорієнтаційна робота в школах часто зводиться до презентацій закладів освіти, а не до розповіді про суть професійної діяльності. Це призводить до розчарувань: 24% випускників зазначили, що обрана спеціальність не відповідає їхнім уявленням, а 18% взагалі не змогли визначитися. Учням бракує спілкування з роботодавцями та практичного досвіду.
Чверть учнів брали участь у професійних майстер-класах, а кожен п’ятий відвідував екскурсії на підприємства. Найефективнішим форматом, що успішно застосовується за кордоном, є екскурсії до компаній з можливістю спробувати себе у простих завданнях. Однак, в умовах війни, це ускладнюється через повітряні тривоги, логістику та безпекові обмеження, особливо у прифронтових регіонах.
Що кажуть про профорієнтацію бізнеси?
Частина бізнесу не володіє інформацією про можливості участі у шкільних профорієнтаційних заходах і бракує усталених традицій співпраці зі школами. 79% роботодавців вважають важливим партнерство влади, бізнесу та школи. Основними перешкодами для участі бізнесу є брак коштів (23%), часу (19%), недостатня координація з місцевою владою (17%), ініціатива шкіл (17%) та законодавчі обмеження (12%). Кожного п’ятого роботодавця зупиняє низька зацікавленість учнів.
Війна зменшила можливості працевлаштування, скоротила кількість доступних роботодавців та посилила безпекові перепони, особливо у прифронтових громадах. Стреси війни також впливають на психологічний стан учнів, призводячи до втрати навичок. Родини ж нині зосереджені на безпеці та нагальних потребах, а не на майбутньому професійному визначенні дітей.
Скільки підлітків планують залишити Україну?
Близько 18% учнів бачать можливості для професійної реалізації у своїй громаді. 29% старшокласників таких можливостей не бачать, а 19% планують виїхати з України та працювати за кордоном. Більшість підлітків прагне переїхати до обласних центрів чи Києва, де, на їхню думку, вищий рівень зарплати, ширший вибір вакансій, кращі освітні можливості, розвинена інфраструктура та безпековіша ситуація.
Хоча є потреба у таких фахівцях, як інженери, науковці, робітники, учні не надто активно обирають ці професії. Якщо в школі немає сучасних лабораторій, умови роботи здаються застарілими. Новою тенденцією є сприйняття робітничих професій як гідного шляху: понад 80% переконані, що можна досягти успіху, маючи робітничу спеціальність, та паралельно навчатися. Це дає можливість швидко знайти роботу, розпочати професійну діяльність та отримувати дохід.
Експерти наголошують, що новий проєкт з профорієнтації та введення посад кар’єрних радників у школах допоможуть звести роботодавців та учнів, глибше ознайомити з різними професіями та допомогти знайти свій шлях у місцевій громаді.
Джерело: osvitoria.media