ГМО виходять із «сірої зони»: 16 вересня набувають чинності нові правила
16 вересня 2026 року в Україні починає діяти Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Він встановлює нові, значно чіткіші правила роботи з ГМО – від реєстрації та вирощування до маркування, простежуваності та відповідальності за порушення.
Продукція з ГМО була на українському ринку і раніше. Але з огляду на невизначеність щодо застосування норм і відповідальності виробники намагалися уникати цієї теми офіційно, що дозволяло вести бізнес як зручно або як виходило.
Відсьогодні ГМО – це вже не сіра зона для українського бізнесу. Закон визначає правила роботи з такою продукцією і відповідальність за їх недотримання та порушення.
Що у новому законі
З головного: документ дає чітке визначення поняття ГМО. Легально в Україні можна буде вирощувати та використовувати тільки ті ГМО та їх джерела (сорти, культури), які внесені до Держреєстру. Держреєстр відкритий, кожен у ланцюгу має обов’язок задекларувати та повідомити про роботу з ГМО. Отже, бізнеси зобов’язані працювати, спираючись на його дані.
Також вже чітко прописана процедура реєстрації ГМО: від подачі заявки до скасування. Реєструє ГМО його власник. При цьому закон вводить таке поняття як «простежуваність» – тобто, якщо аграрій вирішить зняти з себе відповідальність, свідомо купуючи незареєстровану продукцію, то він порушить закон і несе наслідки.
Маркування щодо присутності ГМО тепер є обов’язковим, але етикетки не будуть однакові. Тож споживач знатиме, чи це продукт «генетично модифікований», «містить ГМО» чи «вироблено з використанням сировини, що містила ГМО», та інше. Все це поширюється також на насіння та корми.
Окремі правила стосуються роботи з ГМО в лабораторіях. Правила мають не допустити, щоб генетично модифікований матеріал випадково вийшов за межі лабораторії.
Якщо хтось планує випробовувати ГМ-культури у відкритому ґрунті, він має заздалегідь повідомити державу, де саме проходитиме тестування. Місцева громада бере участь в обговоренні та прийнятті такого рішення. Закон також врегульовує співіснування ГМ-культур із традиційними та органічними. Тобто, ГМ-поле не повинно створювати проблем сусідньому фермеру, який вирощує звичайну або органічну продукцію – в законі прописані обов’язкові правила паралельного використання.
Відповідальність
За порушення закону передбачені штрафи: для компаній – від 15 до 20 мінімальних зарплат, для ФОП – від 7 до 10. Водночас за незаконний продаж ГМО доведеться сплатити 100% вартості всієї партії, але щонайменше 100 тисяч гривень. Таку продукцію також можуть вилучити або знищити, а дозвіл на законну діяльність – анулювати.
Як закон вплине на ринок
Завдяки закону стає зрозуміло, як працювати і які наслідки порушень. Коли прописані правила, бізнесу простіше приймати рішення, планувати роботу і заробляти.
Закон також наближає українські правила роботи з ГМО до європейських. Для українського насіннєвого й аграрного бізнесу це означає менше бар’єрів у роботі з європейськими партнерами.
Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ, бачить у цьому передусім можливість розвитку: «Я б дивилася на цей закон не тільки як на нові визначення правил на ринку, щодо чого зазначав бізнес. Він дає галузі більше визначеності, а виробникам – більше передбачуваності. Чіткі правила роблять ринок сильнішим, тому що компанії передусім спираються на якість своєї продукції, а не шукають, як обійти систему. Як показує практика, такі дії вичерпують себе та супроводжуються колосальними витратами на «радників» і супроводжуюче адміністрування. Наразі маємо можливості вийти на вищий рівень організації бізнесу, спираючись на закон як базис. Відповідно, для українського експорту це означає простіший і дешевший шлях до Європи».
Джерело: www.ukrinform.ua