Критичність, кредитування та дефіцит сховищ: головні теми Форуму аграріїв Львівщини
Забезпечення фінансової стійкості агровиробників, розширення можливостей кредитування, державні гарантії, дефіциту потужностей для зберігання врожаю та законодавча підтримка галузі стали ключовими темами Х регіонального форуму аграріїв, ініційованого Всеукраїнською аграрною радою у Львові 8 вересня.
Захід відбувся за участі Міністерства аграрної політики та продовольства, народних депутатів України, керівництва Львівської ОВА та Львівської обласної ради, агровиробників.
Учасники обговорили проблеми, які потребують невідкладних рішень через фактичну зупинку морського експорту та погіршення фінансового становища аграрних підприємств.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що наразі перспектив швидкого відновлення експорту агропродукції через морські порти немає, тому держава працює над розширенням альтернативної логістики та фінансових інструментів для аграріїв.
«Максимально розширюємо альтернативні шляхи: у вересні потенційно експорт може зрости до 2 млн тонн, але це лише близько 40% від необхідного місячного обсягу. За таких умов одним із першочергових завдань є забезпечення додаткових потужностей для зберігання продукції — потреба може становити до 10 млн тонн. Водночас необхідно створити умови, щоб аграрії могли продовжувати поточну операційну діяльність. Передусім ідеться про можливість залучення доступного та ефективного кредитування. Окремо працюємо з державними банками над тим, щоб розширити можливості використання зерна як застави. Робота над інструментами підтримки агросектору продовжується», — підкреслив Тарас Висоцький.
Проблема експорту вже безпосередньо трансформується у проблему ліквідності аграрних підприємств. Через дорожчу альтернативну логістику та неможливість реалізувати значну частину врожаю господарства втрачають обігові кошти, необхідні для продовження виробництва.
«Сьогодні врожай і продукція є, але через дорожчу щонайменше на 50 доларів за тонну альтернативну логістику в аграріїв обмаль обігових коштів. Господарствам потрібно платити зарплати, купувати агрохімію, обслуговувати кредити, які мали погашатися за рахунок реалізації нинішнього врожаю — але виникає масовий касовий розрив. Водночас непроданий урожай потрібно зберігати, і вже до листопада Україні може не вистачати потужностей для зберігання 8–11 млн тонн продукції, тоді як попереду ще збирання кукурудзи. Якщо не забезпечити фінансову стійкість агровиробників, під загрозою опиняється наступний виробничий цикл. До цього додається кадрова проблема, бо через касовий розрив господарствам складніше виконувати зарплатний критерій для підтвердження критичності та бронювати ключових працівників. Тож може виникнути парадоксальна ситуація — експорт відновиться, ціна з’явиться, а збирати врожай буде нікому», — наголосила Олеся Шакало-Ольшанецька, фермерка, член правління ВАР.
В умовах дефіциту обігових коштів та обмежених можливостей банківського кредитування одним із дієвих механізмів підтримки наступної посівної мають стати державні гарантії. У ВАР вважають, що відповідні кошти необхідно передбачити вже під час поточного бюджетного процесу.
«Питання надання державних гарантій є надзвичайно важливим, адже в нинішніх умовах банки не можуть забезпечити аграріям необхідний обсяг кредитування. За нашими розрахунками, до початку наступного року агросектору не вистачатиме близько 250 млрд грн для проведення польової кампанії. Цього року аграрії не отримали достатньо коштів від реалізації врожаю, за рахунок яких традиційно фінансується наступна посівна. Тому в бюджеті необхідно передбачити державні гарантії, які забезпечать доступ аграріїв до кредитування», — вважає Михайло Соколов, заступник голови ВАР, директор аналітичного центру Smart Country.
Окремий блок форуму був присвячений ролі парламенту у забезпеченні конкурентоспроможності та розвитку аграрного сектору. У дискусії взяли участь народні депутати України Наталія Піпа, Євген Петруняк, Галина Васильченко, Софія Федина, Олег Синютка.
Серед розглянутих законодавчих питань — державні портфельні гарантії для кредитування аграрного сектору, скасування експортного мита на сою та ріпак і повернення агровиробникам раніше сплаченого мита, підтримка релокованих підприємств та підприємств на територіях активних бойових дій, зміни до Податкового кодексу для підтримки агросектору в умовах воєнного стану, зниження ставки акцизного податку на дизельне пальне, яке використовується агровиробниками, а також правовий механізм розміщення фортифікаційних споруд.
Важливим результатом дискусії стала готовність народних депутатів підтримувати ініціативи, які напрацьовує аграрна спільнота, зокрема відповідні законопроєкти. Це дає можливість переводити проблемні питання, які порушують агровиробники, у площину конкретних законодавчих рішень. Робота над ними продовжиться і після форуму.
«Це вже десятий регіональний форум аграріїв, ініційований ВАР, і для нас принципово важливо, щоб такі зустрічі завершувалися конкретними рішеннями. За результатами форуму продовжить роботу робоча група за участі народних депутатів, де напрацьовуватимемо пропозиції щодо найбільш гострих питань для виробників. Закликаємо аграріїв активно надавати свої пропозиції», — зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук.
У ВАР наголошують, що в умовах обмеженого експорту першочерговим завданням є не лише збереження поточного виробництва, а й забезпечення аграріїв ресурсами для наступного виробничого циклу. Саме тому подальша спільна робота агровиробників, уряду та парламенту має бути спрямована на якнайшвидше впровадження фінансових і законодавчих механізмів, необхідних для стабільної роботи агросектору.
Джерело: www.ukrinform.ua