Олена Сосєдка Ексклюзивне інтерв’ю співзасновниці фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олени Сосєдки щодо ситуації у банку “Конкорд” на момент ухвалення регулятором рішення про його ліквідацію, а також про міскодинг та ситуацію з моніторингом транзакцій в Україні. Олено, днями було озвучено вашу позицію та позицію акціонерів банку про незгоду з рішенням регулятора. Ви вважаєте його неправомірним? Безпідставним? — Правомірно чи неправомірно – це суд покаже. А ми вважаємо, однозначно, що це неправильне рішення. Справа в тому, що банк був абсолютно фінансово стабільним: працював із прибутком, мав ліквідні активи та відповідав усім нормативам фінрегулятора, зокрема, й щодо ліквідності. У нашій фінтех-екосистемі (до складу Concord Fintech Solutions, крім ConcordBank, входять незалежний процесинговий центр ProCard, IT-компанія MustPay, а також Благодійний Фонд Біржа Благодійності ДоброДій – ред.) працювало близько тисячі осіб, половина з яких – у самому банку. І під час війни позбавляти людей роботи – це також неправильно. Ми вважаємо, що покарання не відповідає фактичним обставинам і, у будь-якому випадку, не відповідало покаранням для інших банків в аналогічних випадках. Чому ми так думаємо? Тому що, наприклад, Укргазбанк має штраф 60 мільйонів гривень, Sense Bank – 60 мільйонів, ПУМБ – 10 млн грн, а нас позбавили ліцензії. Зазначу, що обсяг операцій у згаданих банках є незрівнянно вищим – за низкою оцінок ConcordBank обслуговував не більше 20% всього ринку онлайн-казино. Але насправді хочу наголосити: я не оцінюю дії регулятора з погляду правомірності – це вирішиться у суді. Штрафи були накладені за аналогічні порушення? — Так, з аналогічними формулюваннями. Ми говоримо про банки, які працювали на ринку онлайн-казино та беттінгу: всього їх 10 – 2 держбанки та 8 приватних. І тенденція така, що держбанки штрафуються на мінімальні суми – навіть не порушуються кримінальні справи, не відбувається ні зміни правління, ні наглядової ради. А приватні банки позбавляють ліцензій. Ми зараз говоримо про міскодінг? — Так. Це поняття з’явилося в українському бізнес-сленгу з моменту набрання чинності законом про “ігорку” (Закон про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор – ред.). До цього це був просто “транзакційний бізнес”. І насправді на варті недопущення міскодингу стоять МПС (міжнародні платіжні системи – ред.) – Mastercard та Visa. Це платіжні системи, які зареєстровані в НБУ, працюють за такими ж правилами, як і інші системи і банки, у них такий самий фінмоніторинг і вони точно так само відповідають за транзакції. І міскодинг відбувається на платіжних системах. І що виходить? Санкції тоді мають застосовуватись до всіх членів ринку. Але зі свого боку, всі можуть пояснити регулятору свої дії. Мало того, “Конкорд” за останні два з половиною роки не отримав жодного штрафу від Mastercard чи Visa, а це означає, що вони не бачили нічого нелогічного ні у трафіку, ні у діях банку. Напрошується питання – ви вбачаєте подвійні стандарти? — Так, ми можемо говорити про подвійні стандарти. Адже всі бачили трафік, бачили кількість операцій у тому самому Укргазбанку та в Sense Bank, який, за оцінками, обслуговує більшу частину ринку, але нічого не робили для запобігання порушенням. Яким чином працює система відстеження трафіку, транзакцій? — Мерчант (продавець товарів чи послуг – ред.) подає сайт у банк-еквайєр. Банк його підтверджує, попередньо зайшовши на сайт і подивившись, що він собою являє, кількість його відвідувань і трафік. І обов’язково банк проводить усі можливі перевірки з AML та KYC (Anti-Money Laundering – елементи протидії відмиванню грошей, є частиною Know Your Client – перевірка клієнта – ред.). Після цього сайту надається свій MCC (Merchant Category Code, код категорії продавця – ред.) залежно від того, які товари або послуги ви надаєте. Цей код має кожна транзакція. І тут є момент, який треба розуміти: гральний бізнес – такий вид діяльності, який завжди шукатиме та знаходитиме лазівки, а надто – якщо в країні немає чіткого законодавчого регулювання. Наприклад, таке відбувається у Нігерії, Алжирі на Мальті. І якщо в тебе так званий “довірений” трафік, то його можуть пустити під будь-який вид діяльності. З цим можна пробувати боротися контрольними закупівлями, особливо якщо бачимо, наприклад, що сайт продає валізи і має кількість заходів 5 відвідувачів на день, а генерує 5 млн гривень на день. Сумнівно, що хтось купуватиме валізу вартістю мільйон гривень. Буває таке, що вдень один трафік на сайт йде, а вночі інший.Боротися з цим можна, але має бути інтеграція не безпосередньо, а через процесингові центри. Однак прогрес не стоїть на місці, і нелегальні казино шукають нові можливості. Чи є проблема міскодингу системного в Україні? — Проблема міскодингу є системною у всьому світі і Україна не є винятком. Справа в тому, що закон про азартні ігри був прийнятий відносно нещодавно і зараз і регулятор, і МПС, банки, правоохоронні органи ще навчаються протидіяти незаконним схемам, які постійно вдосконалюються. Учасники грального ринку десятиліттями розвивалися і технологічно, і фінансово щоб оминати регулювання різними шляхами. Ви напевно пам’ятаєте, що до ухвалення закону була реклама онлайн-казино і, особливо, ставок на спорт. І всі ці компанії працювали з українським трафіком не маючи ліцензій. Але так чи інакше всі могли зробити ставку. І нікого особливо не турбувало, як відбувається ця транзакція. І ось коли азартні ігри були узаконені, частина компаній почали працювати за МСС-кодом 7995 – “азартні ігри”, а частина продовжила “міскодити”. А зараз багато казино і ставки на спорт перейшли на крипту. Немає універсального рішення і немає того, хто б стежив за цим і розумів, що тут трафік завищений, а тут занижений. Однак, не можна не відзначити, що ми сильно просунулися у питаннях боротьби з міскодингом. Тільки відрізавши схему p2p-переказів (р2р, peer-to-peer або person-to-person, “від людини до людини” – технологія онлайн-переведення коштів з карти на карту – ред.) ми зменшили значну частину нелегального трафіку. Або, наприклад, Monobank відключив інтернет-еквайринг із деяких країн Африки, що також скоротить якийсь обсяг нелегальних транзакцій. Але якийсь обсяг такого трафіку вже пройшов, поки не виявили схему. Завдання навчитися виявляти таке на ранніх етапах, щоб тримати подібний трафік у рамках статистичних похибок. А хто міг би за цим стежити? — Якщо держава вирішить залишити у себе казино, потрібно створювати глобальний онлайн-моніторинг цих транзакцій і вдосконалювати систему оподаткування. Адже в даний момент компаніям не вигідно працювати “в білу”, ось вони і шукають такі шляхи вирішення через р2р, через крипту, через еквайринг в інших країнах.У багатьох країнах казино взагалі заборонені, але це не означає, що там люди не грають – вони просто так само «міскодять». Відсоток таких транзакцій є завжди правильно? І поки немає глобальної системи відстеження, як боротися з міскодингом? Чи є можливість зменшити відсоток таких транзакцій? — Існують програми для відстеження трафіку і чим більш технологічний банк, тим більше у нього таких можливостей. Наприклад, якщо банківська карта була помічена в транзакції за кодом 7995, інші транзакції з цієї картки теж можуть бути під питанням.Якщо говорити про «Конкорд», ми, коли зрозуміли, що це таке, ми повністю відключили р2р по API – тобто те, що йде не через додаток з карти однієї людини на іншу, а через сайти. Адже дуже дивно, коли великий потік транзакцій р2р йде через різні сайти, де потрібно вводити дані картки – не лише номер, а й CVV, термін дії картки. Адже з карти на карту простіше та значно швидше зробити переказ у додатку банку. І коли ми побачили незрозумілий для нас трафік, яким ми не керуємо, ми його заблокували. Слідкувати за чистотою такого трафіку неможливо. І в ньому може йти не лише «ігорка», а все, що завгодно – наркотики, проституція. Тобто більшу частину цього трафіку ви «погасили» і далі контролювали трафік, що залишився? — Так. Ми відстежували трафік по еквайрингу, повністю закрили р2р по API (API – Application Programming Interface – програмний інтерфейс програми, тобто “набір” способів і правил, за якими різні програмні додаткиобмінюються інформацією – ред.), залишивши таку можливість тільки в застосунку банку. А який відсоток трафіку у банку займали транзакції за кодом 7995? — З початку 2023 року – орієнтовно відсотків 40, а до цього року було десь 25%. Це все легальні операції. Як регулюється система контролю за коштами, що йдуть за цим кодом? — КРАІЛ (Комісія регулювання азартних ігор та лотерей – ред) займається видачею ліцензій і стежить за тим, щоб ця ліцензія використовувалася в рамках того, що ви (її одержувач – ред.) заявили.А контроль транзакцій – це банк-еквайєр, зараз один залишився Sense Bank, і МПС моніторять. Ці гроші потім йдуть на розрахунковий рахунок і з нього сплачуються податки із цих коштів. Наразі двояка ситуація з приводу того, що обкладатиметься саме ПДФО. Декілька тижнів тому Гетманцев дав роз’яснення, що треба обкладати ПДФО повністю весь виграш, бо раніше все брали з «різниці». Умовно – ти поставив 5 гривень, виграв 6, от із гривні ти заплатив. А якщо поставив 5, а виграв 4, то ти нічого не платив. Дуже важко було стежити за цим. У всьому світі у тебе йде податок з усього виграшу. Але там інші ставки оподаткування. У нас пік надходження податків від грального бізнесу припав на січень – березень, а зараз іде зменшення. Давайте повернемося до ситуації, що склалася зараз навколо банку. Яке наразі пріоритетне завдання для акціонерів? — Ми бачимо це у прозорій ліквідації банку. Ліквідності вистачає для повного виконання зобов’язань не лише перед фізичними, а й перед юридичних особами. Оскільки у нас у банку було багато громадських організацій, фондів, лікарень, дитячих садків, то зараз вони опинилися у підвішеному стані – багато з них не можуть не лише зарплати та податки заплатити, у них зупинилась господарська діяльність. І ми – за швидку та прозору ліквідацію.І ще один важливий момент – наші працівники. Зараз роботу і так важко знайти, а коли ти з банку, який був ліквідований, то тобі ще складніше її знайти незважаючи на те, що ти можеш бути висококласним фахівцем.І третій напрямок, який ми бачимо як пріоритет – робота на нашу Перемогу у війні, благодійність. Ми цю роботу не зупинимо. За вашими оцінками, коли клієнти, зокрема ті юрособи, які стали фактично заручниками ситуації, що сформувалася, зможуть отримати свої гроші, якщо Фонд гарантування вкладів проведе процедуру ліквідації швидко і прозоро? — Насправді грошей живих на коррахунку вистачало, щоби закрити всі потреби всіх юросіб. І моя думка: якщо захотіти, то процес виплат можна провести за 2-3 тижні. І в чому може виникнути проблема – мені не зовсім зрозуміло. Високоліквідних активів, повторюся, достатньо, а проблеми з виплатами виникають, коли у банку не вистачає коштів. А якщо коштів вистачає – у чому проблема?Грошей у банку на момент оголошення про ліквідацію вистачало на виплати всім чергам одержувачів – починаючи з фізичних осіб та закінчуючи останньою чергою – акціонерами. Але на процеси, пов’язані з ліквідацією, закладено три роки. Ви як акціонер можете на щось вплинути? — Ні. Ми повністю усунуті від управління банком. Зараз усім керує Фонд та черговість виплат, і все інше,прописане у законодавстві. А в мене телефон розривається. У когось зарплати, у когось забудови, у когось будівництво для біженців, у когось військові… А я нічим допомогти не можу – не маю доступу. І все суворо зарегульовано. З необхідністю жорсткого регулювання цього процесу я не сперечаюся, але до цього моменту не було прецеденту, щоб ліквідовувалися банки з переліквідністю. Адже здебільшого ліквідують банки проблемні, у яких не вистачає грошей. А досвіду ліквідації банку з переліквідністю немає. Тобто ваша ситуація свого роду прецедент? — Так. За 2023 рік ми заплатили близько 70 млн. гривень податків і показали прибуток близько 120 млн. І надалі, не дивлячись на військовий стан, банк продовжував стабільно працювати і розвиватися, сплачувати податки. При цьому ми перевели 155 млн. на ЗСУ за два роки. І ліквідувати стабільний банк під час війни – моя думка: це неправильно. Ви говорите про те, що станом на 1 серпня у банку все було стабільно. Ліквідність була більш ніж достатньою для погашення всіх зобов’язань. Про які конкретні цифри йдеться? — Це статутний фонд банку – близько 750 млн. гривень. При цьому депозити акціонерів та пов’язаних осіб теж ніхто не чіпав, бо вони в МПС лежали як гарантійні внески для забезпечення транзакцій. Так влаштований еквайринг – ти маєш покласти «гарантію» у МПС. І в нас у МПС близько 16 мільйонів доларів. А юрособам ми були винні близько 650 мільйонів гривень. Зараз, коли усе в руках тимчасового управителя, які ризики ви бачите, які проблеми можуть виникнути на шляху прозорої ліквідації та проведення виплат? — Є кілька проблемних моментів. По-перше, затягування строків ліквідації. Повторюся, у банка достатньо ліквідних активів щоб закрити всі зобов’язання. Навіть без урахування кредитних портфелів. І чим довше йтиме процес, тим менше цих активів буде, оскільки витрати на процедуру ліквідації оплачуються з грошей банку.По-друге, це заниження вартості активів банку. Ні для кого не секрет, що існує цілий ринок торгівлі активами банків, що ліквідуються, де компаніям вигідно оцінювати ці активи за найменшою вартістю для того, щоб перепродати їх дорожче. І найчастіше такі угоди відбуваються, м’яко кажучи, не зовсім прозоро. Наш кредитний портфель високої якості, багато позичальників готових погасити достроково, тобто повернути 100% вартості активу, а багато хто готовий обслуговувати свої кредити за графіком. Тому в більшості випадків зниження вартості таких активів під час продажу свідчить про умисну недооцінку з метою виведення ліквідності з балансу банку. По-третє, це поява незаконних штрафів та інші неправомірні дії, спрямовані на зменшення ліквідності. Зараз банком керує тимчасова адміністрація і якщо раптом під час перевірки різних органів з’являтимуться якісь штрафи, то навряд чи тимчасова адміністрація заперечуватиме їхню законність, адже вони не вмотивовані зберегти ліквідність. Ми вже спостерігаємо замовні піар-кампанії, спрямовані на дискредитацію банку та розцінюємо їх як підготовчий етап до інших незаконних дій. І тому ми будемо використовувати усі можливість щоб відстоювати свої права, права наших вкладників, права наших співробітників. Саме тому ми виступаємо за максимально прозорі процедури та публічність. Клієнт нашого банку має бути впевненим, що з його грошима після 1 серпня 2023 року нічого не станеться. Насправді історія з прозорим виведенням банку з ринку важлива і клієнтам інших банків, і НБУ – під час війни люди зможуть отримати додаткову впевненість кожен у своєму банку, в регуляторі, в роботі держорганів щодо збереження своїх накопичень. Це важлива соціальна складова у період нестабільності та війни. Банк «Конкорд» із досить тривалою історією. Ви пережили не одну кризу, пережили банкопад. Як вам вдалося тоді вистояти? — Банк працював 17 років. А вистояти нам допомогло те, що жінки обережніші і акуратніші, особливо – коли беруть чужі гроші в управління. Ми рідше йдемо на невиправданий ризик. Пам’ятаєте, був будівельний бум, коли всі видавали гроші на будівництво – і ми теж, сільськогосподарський бум був. Але ми завжди були обережні у цьому питанні. Ми не ризикували грошима вкладників чи грошима на коррахунку. Завжди було правило – видавати кредити не більше того, що ти можеш зараз погасити. Максимально банк міг кредитувати тільки на наш прибуток і плюс 10 відсотків. І нам не було страшно.І зараз, у ситуації такого нокауту, ми попри все розуміємо, що не опустимо руки. За нами люди, які вірять у нас. І треба йти далі, незалежно від ситуації. Нам усім потрібно працювати на перемогу. Це навіть не обговорюється. Ми маємо підшефні бригади ЗСУ, і ми не можемо їм сказати: вибачте, ми перестали заробляти. За час роботи ви добре вивчили банківську систему зсередини. Як ви можете її охарактеризувати? — Ми просунуті у цифровому плані. Банкінг європейський та український – це абсолютно різні речі. Ми дуже юзер-френдлі, ми думаємо про клієнтів, у нас великі завищені і очікування від колл-центру, і від застосунків. Порівняно з ЄС чи з Америкою – це взагалі небо та земля. Про це всі кажуть. У цьому є і досягнення регулятора. Федоров (віце-прем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров – ред.), я вважаю, робить чудові речі, і ми в цьому плані попереду всієї планети. Ще б з інвестиціями розібратися і з інвесткліматом – взагалі було б добре все. Ви займалися розвитком фінтеху. “Конкорд” завжди був досить технологічним банком. У чому унікальність українського сегменту фінтеху? Окрім великої доступності для пересічного користувача. — Швидкість оформлення завдяки тій же «Дії». Зараз є можливість зареєструвати ФОП та відкрити рахунок у додатках віддалено. А в “Конкорді” ми запустили можливість відкриття “ТОВок” віддалено – ми перші це реалізували. Для того, щоб відкрити фірму, тобі не потрібно йти в банк і підписувати купу документів – це можна робити віддалено, перебуваючи в будь-якій точці світу. Але ми встигли обслужити лише трьох таких клієнтів. І на цьому все. Шкода, що такий сервіс не зміг далі розвиватися. — Знаєте, у нас із командою завжди було багато ідей. І якщо держава хоче, наприклад, створити дієву систему моніторингу транзакцій, додати прозорості цій сфері – ми, безумовно, могли б допомогти. Тобто ви готові служити державі своїми мізками? — Так. Чому ні? Інше питання – чи захоче держава через ситуацію, яка штучно створена навколо нас. Але я ладна допомогти. Давайте поговоримо про соціальну місію бізнесу. Ви сказали, що не зупинятимете благодійні проекти. — Ми з сестрою (Юлія Сосєдка – ред.) 9 років тому започаткували благодійний фонд «ДоброДій». Ви знаєте, я не люблю про це говорити. Насправді, ми робимо, робили і навіть якби знали, що банк ліквідують – все одно допомагали б. Але говорити про це… Є фонд та його співробітники – вони надають публічні звіти про діяльність, про надану допомогу. І все ж. Наразі благодійність перестала бути приводом для зайвої скромності. Напевно, вам є про що розповісти. — Є. Наприклад, за 9 років роботи фонду на допомогу ЗСУ було надіслано понад 85 мільйонів гривень. А сумарно з початку повномасштабної війни ми перерахували на ЗСУ 155 мільйонів гривень. Це було стратегічне рішення нашої команди – надавати допомогу, і ми 50% прибутку спрямовували на підтримку наших захисників. У нас всі перейнялися цим. Співробітники відмовлялися від бонусів – просили відправити на ЗСУ. І я нашій команді дуже вдячна. Ми, звичайно, підтримували свою команду як могли і 24 лютого виплатили співробітникам по дві місячні зарплати, щоб люди відчували підтримку та стабільність. Але й вони проявили себе з найкращого боку – у нас ніхто не втікав, ніхто не покинув роботу, а у Харкові, Запоріжжі, Новомосковську, Кривому Розі люди й під бомбардуваннями йшли відчиняли відділення та працювали. Це найвищий рівень відповідальності, і я їм дуже вдячна.Якщо говорити про благодійність, то це не лише допомога ЗСУ. Ми допомагаємо дитячим лікарням – сестра входить до опікунської ради нашої дитячої обласної лікарні у Дніпрі. Ми також ініціювали премію імені Сергія Столбцова – неймовірного вчителя географії, який загинув, захищаючи Україну. Він був завідувачем кафедри природничих наук у Дніпропетровському ліцеї інформаційних технологій при ДНУ. Премією нагороджують вчителів за професійні успіхи, отримують її і учні за перемоги у профільних олімпіадах. Плюс ми взяли на себе зобов’язання допомогти в оплаті подальшого навчання випускників-стипендіатів премії. І ми не можемо їх покинути, не маємо права. Виконуватимемо зобов’язання перед ними. Взагалі тема освіти, її підтримки та розвитку для нас близька – Concord Fintech Solutions займається цим напрямком. Освітня програма Concord Fintech Solutions включає не тільки допомогу в здобутті освіти, але й підтримку розвитку інновацій у цій сфері, а також надає допомогу в запуску стартапів. Це наше майбутнє, за нього борються наші воїни. Це наша країна, ми її любимо, ми тут живемо. І я роблю те, що повинна як будь-який бізнесмен і як матір.
