На відміну від кредитування населення, банківське фінансування бізнесу відновлюється повільніше. Проте і на цьому ринку не обходиться без конкуренції серед банків.
За підсумками 2023 року Нацбанк зафіксував скорочення портфелю кредитів юридичним особам на 24 млрд грн. Однак це не означає, що кредитування майже відсутнє – просто нових позик видається менше, ніж погашається старих. А от за За підсумками рейтингу ТопФінанс, який щорічно проводиться журналом “Топ100. Рейтинг найбільших” та діловим порталом Delo.ua номінацію “Банк з найкращими умовами для МСБ та корпоративного сектору” очолили Укрексимбанк, Укргазбанк та ПУМБ.
Паперові заробітки
Публічно банкіри охоче розповідають про перспективи кредитування бізнесу та про те, що це вигідніше за купівлю державних цінних паперів – ОВДП та депсертифікатів НБУ. Але офіційна статистика свідчить про дещо інші настрої. У 2023 році процентний заробіток банків від вкладень у державні цінні папери перевищив доходи від кредитування бізнесу та населення. Так, процентний дохід від інвестицій у ЦП склав 161,7 млрд грн, тоді як від кредитування сумарно лише 143,3 млрд грн.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Такій ситуації є пояснення. У 2023 р банківська система входила з обліковою ставкою у 25% та прогнозом інфляції від НБУ на рівні 15%. З одного боку, така вартість кредитних грошей явно не сприяла попиту на них з боку бізнесу. З іншого — ризики воєнного часу ніхто не скасовував. Експерти стверджують, що за таких умов швидке відновлення кредитування бізнесу неможливе без запровадження державою механізмів бодай часткового покриття кредитних ризиків.
Незламні 5-7-9%
В НБУ зазначають, що навіть за складних умов обсяги кредитів бізнесу у гривні зростають 6 місяців поспіль. «Гривневе корпоративне кредитування і надалі підживлюється передусім державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”», – йдеться у грудневому звіті регулятора. НБУ за підсумками минулого року зафіксував зростання портфелю кредитів суб’єктам середнього бізнесу, як у національній, так і в іноземній валюті. Тоді як аналогічні показники для малого та мікробізнесу продемонстрували від’ємну динаміку.
Саме на підтримку МСБ і заточена держпрограма «5-7-9%». У її межах держава компенсує банкам ринкові відсоткові так, що для позичальників позики обходяться за вищевказаними відсотками, залежно від конкретних обставин. Йдеться про кредити виключно у національній валюті.
За даними Фонду розвитку підприємництва (ФРП), який реалізує програму, за 2023 рік у її межах було видано кредитів майже на 100 млрд грн. Це приблизно відповідає темпам попереднього року – близько 2 млрд грн на тиждень. Відповідний портфель (заборгованість) за 2023 р зріс на 33 млрд – до 129,3 млрд грн.
ФРП звітує за програмою щотижня. Але слід зазначити, що з кінця березня минулого з презентації зник слайд з деталізацією по всіх 45 банках, які формально беруть участь у програмі. Тепер доступною є інфа тільки за її лідерами, які забезпечують левову частку фінансування. Зокрема, у 2023 р десятка банків забезпечила майже 83% пільгового кредитування.
Державна справа
Половину видач за обсягом забезпечив квартет держбанків. Зокрема, у 2023 р своє лідерство зміцнив державний Приватбанк, який видав у межах програми майже 26 млрд грн, тобто більше чверті усього обсягу.
Більш ніж удвічі відстав інший держбанк – Ощадбанк, який забезпечив видачу 12,3 млрд грн. Інші держбанки відстали у рази: Укргазбанк – 6,6 млрд грн, Укрексімбанк – 4,5 млрд грн.
Другу половину приблизно порівну розділили між собою банки з вітчизняними та іноземними власниками. Зокрема, другу позицію посів ПУМБ Ріната Ахметова, який за минулий рік надав пільгових позик майже на 13 млрд грн.
Пригоди іноземців
Найбільше позиції здав традиційно активний учасник програми Райффайзен Банк, минулорічний доробок якого – трохи більше 1 млрд грн. Впродовж року Райф проводив роботу, спрямовану на повернення ринкових позицій, але досі новин про позитивні результати не надходило.
Варто зазначити, що труднощі відчували й інші банки з західним капіталом. У березні 2023 року Кабмін заборонив брати участь у програмі 5-7-9% банкам, проти яких є санкції, або якщо санкції є проти пов’язаних осіб. Через це з програми вибули усі банки з іноземним капіталом, які досі працюють як в Україні, так і в РФ.
Але вже у травні уряд виправив ситуацію, уточнивши, що заборона розповсюджується лише на персональні санкції, а не на секторальні. Завдяки цьому у «5-7-9%» повернулися деякі з банків з іноземним капіталом.
З «західних» банків серед лідерів – німецький Прокредит Банк, французький Креді Агріколь Банк, польський Кредобанк та угорський ОТП Банк.
Причому, два з них досягли значного прориву. Так, Прокредит Банк за минулий рік через програму «5-7-9%» видав позик на 8,3 млрд грн! Кредобанк збільшив обсяги на 5,2 млрд грн. У двох інших іноземців – показники скромніші: ОТП Банк – 3,4, Креді Агріколь – 2,3 млрд грн.
Зміни будуть?
Програма «5-7-9%», яка була запущена у розпал пандемії covid-19 для підтримки бізнесу, почала зазнавати критики ще до великої війни у 2021 р. Мовляв, пільгові кредити дістаються не тим, кому вони найбільш потрібні, а бізнесом, що здатні платити ринкові ставки. Незважаючи на зміни умов програми, питань досі вистачає. Наприклад, минулого року Ощад у межах програми на 400 млн грн прокредитував мережу Novus, яку навряд можна класифікувати як МСБ.
За умов дефіциту бюджетних коштів, з компенсаціями ставок постійні перебої. Тепер дійшло до кризи, бо прострочення сягнуло кількох місяців, а сума боргу перед банками на початок року – близько 7 млрд грн.
