20 травня минає п’ятирічний термін з дня інавгурації Володимира Зеленського фото: Володимир Зеленський/Telegram
Опозиціонери у Раді закликають не «лити воду на млин Москви»
В Україні наближається завершення терміну конституційних повноважень президента Володимира Зеленського – 20 травня минає п’ятирічний термін з дня його інавгурації. У парламентській опозиції до «колізії 20 травня», коли термін перебування президента на посаді вичерпується, а новий президент досі не обраний, переважно однозначне ставлення, йдеться у статті «Главкома» «Колізія 20 травня»: що буде з президентом після закінчення п’яти років на посаді. Відповідь ЦВК».
Будь ласка, читайте текст після реклами
Наприклад, нардеп від «Голосу» юрист Андрій Осадчук переконаний, що жодних різночитань немає і вказує на принцип безперервності влади, закладений в Конституції. «Більш того – чим активніше ми будемо ставити під сумнів легітимність тієї чи іншої гілки влади чи органу в Україні, тим більше будемо лити воду на млин московської пропаганди про «кієвскій рєжим», який після «перевороту» 2014 року захопив владу», – застерігає депутат.
Заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв нагадав про консенсус, якого парламентські сили досягли, підписавши спільний документ під час так званого «Діалогу Мане». Таким чином вони фактично визнали неможливість проведення виборів під час воєнного стану та фактично «благословили» правління Зеленського до обрання нового президента.
Будь ласка, читайте текст після реклами
«Думаю, що всі питання всередині країни зняті консенсусом тих політичних сил, які погодились на те, що ніяких виборів під час війни не може бути. Причому вони свідомо йшли на це, абсолютно розуміючи, які є конституційні загрози. І хотів би нагадати, що під час політичних консультацій в рамках «діалогів Моне» активну участь брали представники Європейського Союзу і США, – каже Соболєв, натякаючи, що на Заході не заперечують проти автоматичного подовження каденції Зеленського. – Без сумніву – завжди знайдуться політики, які будуть на цьому грати, але не думаю, що це буде визначальним фактором, який формуватиме українську політику».
На думку Соболєва, мусувати питання нелегітимності президента не буде не тільки «Батьківщина», а й всі ті, хто підписав цю декларацію і взяв на себе відповідні внутрішньополітичні зобов’язання. Він додав, що за наявності такого політичного консенсусу рішення Конституційного суду не є таким необхідним.
Депутат Володимир Ар’єв з «Європейської солідарності» розповів про рішення Конституційного суду від 15 травня 2014 року у справі №1-19/2014. Тоді 101 народний депутат звертався до конституційних суддів з проханням розтлумачити, на який термін обирається президент на позачергових виборах. Суд відповів, що термін складає рівно п’ять років незалежно від черговості виборів.
«Однозначно те, що після 20 травня 2024 року президент України, стає виконувачем обов’язків президента. А от чи він залишається легітимним з огляду на вищезгадане рішення Конституційного суду, – це і є головне питання», – зазначив соратник Порошенка, і додав, що не політики мають в даному разі давати свою трактовку.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Варто додати, що звернення 101 нардепа 10 років тому не піднімало питання легітимності президента після закінчення терміну повноважень в умовах воєнного стану. Відповідно, рішення Конституційного суду від 15 травня 2014 року щонайменше потребує уточнень з огляду на сьогоднішні реалії. Прояснити він мав би прояснити ситуацію, що відбуватиметься з посадою президента, починаючи з 20 травня 2024 року.
Нагадаємо, голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко у відповіді на запит «Главкома» пояснив, що станеться з повноваженнями чинного президента Володимира Зеленського після 20 травня 2024 року – тобто тоді, коли закінчиться відведений законом п’ятирічний термін повноважень глави держави.
Читайте також: Ярослав Грицак: Зеленський має вирішити: він хоче переобратися, чи залишитися в історії
Джерело
