Рада прибрала із законопроєкту положення про демобілізацію фото: rada.gov.ua
За урядовий проєкт закону проголосували 283 голосів депутатів з 226 необхідних
Сьогодні, 11 квітня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт про мобілізацію №10449.
За урядовий проєкт закону №10449 проголосували 283 голосів депутатів з 226 необхідних. Посилення мобілізації, як визнає влада, потрібне, щоб забезпечити військовий облік максимальної кількості чоловіків та поповнити війська, які зазнали втрат за понад два роки повномасштабної війни з Росією.
Основні зміни, які передбачає закон
Закон спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов’язаних і оновити їхні дані. Як зазначають автори документа, це спростить для влади процес мобілізації, оскільки ТЦК матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців.
Чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.
Військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки.
Скасовується відстрочка від служби для аспірантів, які вчаться на контракті, і для тих громадян, що здобувають наступну освіту, яка не є вищою за попередню.
Замість строкової служби закон вводить «базову військову підготовку» для громадян. Її можна пройти під час навчання у ВНЗ або в тренувальних центрах ЗСУ. Така підготовка почнеться з 1 вересня 2025 року.
Як депутати обіцяли раніше, електронний кабінет військовозобов’язаного став суто добровільним, а будь-які згадки про електронні повістки народні обранці прибрали.
«Громадяни, які перебувають на військовому обліку, у добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста», – зазначається у законі.
Чоловіки від 18 до 60 років, яких визнано обмежено придатними, мають повторно пройти військово-лікарську комісію до 4 лютого 2025 року, щоб перейти або в статус «непридатний», або в статус «придатний».
Обмеження, передбачені законом
Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.
Також чоловіки повинні мати і носити при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК. Під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснюватиме фото- та відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
До слова, без цих документів українці за кордоном не зможуть оформити паспорт чи отримати консульські послуги. Відповідно, якщо людина за кордоном не оновлювала свої дані протягом тривалого часу, то під час звернення до консульської установи, аби отримати послуги, її дані оновлять автоматично.
Як зазначають у комітеті, це не означає депортацію в Україну чи будь-які інші обмеження. Контактні дані необхідні для того, щоб Міністерство оборони і Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном.
Ті, хто ухиляються від мобілізації, матимуть проблеми із законом. Зокрема, проєкт закону пропонує дозволити ТЦК через суд позбавляти ухилянтів водійських прав. Також на них очікує суттєве збільшення штрафів.
Військкомат зможе звертатись в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо таке неможливо, то в такому випадку ТЦК надсилає громадянину рекомендований лист з вимогою з’явитись у військкомат.
Якщо після цього вона добровільно протягом 10 календарних днів не з’явиться в ТЦК, то військком має право звернутись до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.
Хто не підлягає мобілізації?
Закон передбачає, що низка громадян можуть отримати відстрочку від мобілізації. Зокрема, мова йде про осіб з інвалідністю, батьків трьох і більше неповнолітніх дітей (крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів), тих, хто самостійно виховує неповнолітню дитину.
Також від мобілізації звільняються усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю і недієздатних осіб, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.
Бронь можуть отримати співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їхні помічники (не більше двох), керівники міністерств і їхні заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.
Призову на військову службу не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, а також наукові і науково-педагогічні працівники, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75% ставки.
За бажанням можуть мобілізуватися люди з інвалідністю; звільнені з полону; громадяни віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.
Також в законі прописується, що всі мобілізовані мають пройти військовий вишкіл, а також мають право самостійно звернутись до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК.
Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, яка була у першій версії проєкту, в останній момент виключена із документа. За цю правку проголосували 227 депутатів з 226 необхідних.
Нагадаємо, на сьогоднішньому засіданні Верховна Рада проголосувала за закон про мобілізацію.
Читайте також:
- Мобілізаційний законопроєкт. Хто отримає відстрочку від служби: повний список
- Мобілізаційний законопроєкт: які покарання для ухилянтів залишили депутати
- «Депортації не буде»: нардепка пояснила норму про обмеження консульських послуг за кордоном
