Односельці про підозрюваних у вбивстві поліцейського: Недоброго про них не скажемо, а за зло – відповідатимуть
Фото: facebook.com/vinn.police
У понеділок, 22 квітня, у місті Бершаді на Вінничині попрощалися з 20-річним Максимом Зарецьким – інспектором патрульної поліції, студентом Національної академії внутрішніх справ. У той же день з Офісу генерального прокурора повідомили, що його вбивці вже отримали підозру, а 22 квітня обом обрали запобіжні заходи – два місяці під вартою без права застави.
Ця трагічна оповідь – про інший бік війни, де замість відваги підступність, бажання наживи і зрада.
У матеріалі Коротко про ми зібрали все, що відомо про цей резонансний випадок, і шукали відповіді на деякі питання.
У зону бойових дій не потрапили
Батько з сином, курсантом Харківського національного університету Повітряних Сил. Фото: facebook.com/policecontrolukraine
Антигерої дня – батько і син: 52-річний Валерій Васілаке і 26-річний Віталій. Обоє родом з села Чорномин, що у Вінницькій області. Про родину, судячи з місцевих ЗМІ, земляки поганого не згадують, люди, кажуть, були хороші, до церкви ходили. Щоправда, УПЦ, але вважалися патріотами, спершу волонтерили для ЗСУ, а потім разом пішли служити.
– Нічого недоброго про них не можемо говорити, – розповіли Коротко про в релігійній громаді Різдва Пресвятої Богородиці села Чорномин. – Молилися, допомогали. А погане зробили, то за те відповідати будуть, – співрозмовник виявився небагатослівним.
За даними Police Control Ukraine, Васілаке-молодший за освітою військовий – навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. У мережі є згадка, що в березні 2021 року він представляв 28-у ОМБР імені Лицарів Зимового Походу на чемпіонаті Сухопутних військ з рукопашного бою, однак нині бригада відкидає причетність обох підозрюваних до своїх лав.
З відкритих джерел відомо, що батько з сином були мобілізовані у військову частину, що базується в Чорноморську. Це місто в Одеської області, віддалене від зони бойових дій.
Що штовхнуло військовослужбовців на дезертирство, має сказати слідство. Але ввечері 19 квітня, орієнтовно у 18.00, вони прямували з Одещини на Вінничину не з порожніми руками.
Підозрюваних у вбивстві затримали 21 квітня на Одещині. Фото: facebook.com/vinn.police
Хотіли тікати до Молдови
Вночі 20 квітня рядовий поліції Максим Зарецький та капітан Максим Шарапанівський виїхали з Бершаді до одного із сіл за сигналом про домашнє насильство. На місці вишпетили дебошира, склали протокол, поїхали, та хвилин за 20 повернули назад – чоловік знову розперезався. Вирішили взяти з собою, щоб до ранку вгомонився.
Загиблому поліцейському Максиму Зарецькому було всього 20 років. Фото: facebook.com/vinn.police
Близько другої ночі поліцейські побачили кросовер Suzuki Grand Vitara зеленого кольору. На вимогу водій слухняно зупинився, в салоні знаходився ще один чоловік, обидва були у камуфляжі. Шарапанівський підійшов, попросив документи. Чоловіки поводилися спокійно, представилися військовими 28-ї ОМБР, сказали, що везуть берці та ще якісь речі. Несподіване сталося, коли капітан поліції попросив показати багаж.
Васілаке-молодший вийшов з машини, попросив у батька ніж, щоб відкрити ящики, але замість цього різко вдарив Шарапанівського, поваливши його на землю. Захищаючи товариша, Зарецький почав стріляти, зачепив нападників, але сам отримав смертельне поранення з табельного ТТ. Його розрядив у патрульного Васілаке-старший.
Батько і син з місця розстрілу втекли, згодом покинувши заляпане власною кров’ю авто на території Вінницької області. Спершу ЗМІ написали, що в кросовері були ящики з гранатами, але згодом в ефірі телемарафому міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що крадені з військової частини боєприпаси підозрювані скинули у воду, зізналися, де саме, і там уже працюють слідчі та водолази. Пістолет, який Валерій Васілаке вкрав з частини, також знайшли.
Обох втікачів затримали у покинутій будівлі в селі Липецьке Подільського району Одеської області. За повідомленням правоохоронців, зловмисники збиралися перейти кордон з Молдовою.
– Такі плани у них могли бути були від початку втечі з частини. Чорномин, де жила сім’я, знаходиться у 25 кілометрах від кордону з Молдовою, там давно прокладені нелегальні стежки, – поділився один із співробітників прикордонної служби. Він також припустив, що гранати призначалися для бандугрупувань у Придністров’ї.
Камера спостереження засікла втікачів. Фото: facebook.com/policecontrolukraine
У них мали бути спільники
Нібито все зрозуміло, але залишається чимало запитань. В тому числі щодо автомобіля і дій співробітників поліції. Її антипатики пишуть, що патрульні самі спровокували інцидент, бо не мали права зупиняти військову машину і вчиняти огляд. У кращому разі повинні були повідомити про підозрілий транспорт на блокпост чи у чергову частину.
– У військових є своя безпека руху – це підрозділ військової служби правопорядку. Але патрулювання на дорогах він не здійснює. Військові автомобілі підкорюються загальним правилам дорожнього руху. Якщо є порушення, то поліція має повне право зупинити транспортний засіб і проводити всі ті дії, що з цивільним. Отже, поліцейські не перевищили повноваження, – каже полковник запасу Олег Жданов.
Військовий експерт звертає увагу, що подія відбувалася в комендантську годину.
– Тобто порушення було безумовне. Під час комендантської години дозволяється рухатися тільки транспортним засобам, які супроводжує військова служба безпеки руху або водії, які мають спеціальний дозвіл, аж до того, що там є пароль для перетинання блокпостів. Тому зрозуміло, що всі порушники не простують автострадами, а їдуть “полями”. От там у тих “полях” їх і піймали.
Належність кросовера до військової частини в Чорноморську Олег Жданов вважає дуже сумнівною.
– Військову машину ви не виведете з парку без оформлення шляхового листа. Тобто автомобіль стовідсотково був приватний. Те, що він пофарбований у зелений колір, зараз нічого не варте. Я також припускаю, що гранати виносилися з частини поштучно, а не всі одразу. Нам всього не можуть сказати, але можна здогадатись, що у підозрюваних були спільники і, ймовірно, в службі ракетно-артилерійського озброєння.
Під час воєнного стану, пояснює експерт, кожному військовому належить комплект із 180 патронів до автомату і двох гранат. У в/ч поза зоною бойових дій боєприпаси зберігаються в арсеналах і використовуються раз на місяць під час учбово-бойових стрільб. Там вони чітко списуються по чеках, які здаються після кожного кидка. Отже, або самі підозрювані, або їх спільники мали мати доступ до арсеналів.
Справою про розстріл на Вінниччині займаються одразу три правоохоронні органи. ДБР розслідує дезертирство, Нацполіція – вбивство свого співробітника, СБУ перевіряє версію про колаборацію Васілаке з російськими ДРГ. На думку Олега Жданова, останнє не дуже ймовірно, бо поведінка умовних диверсантів занадто аматорська. В той же час такими діями могли прикривати якийсь серйозний задум, що тепер зірвався.
Источник: kp.ua