Наразі воєнний стан та мобілізація в Україні тривають до 14 лютого фото з відкритих джерел
Мобілізацію та воєнний стан продовжать до 19 травня
Учора, 5 лютого 2024 року, Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів. Відповідні законопроекти №10456 і №10457 зареєстровано в парламенті.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Наразі воєнний стан та мобілізація в Україні тривають до 14 лютого. Президент пропонує продовжити їх ще на 90 діб – до 13 травня 2024 року. Це буде десятим голосуванням парламенту за продовження цих термінів від початку повномасштабної війни.
Що таке воєнний стан?
Воєнний стан – особливий режим функціонування країни, який запроваджується у разі загрози національній безпеці, територіальній цілісності, військової агресії.
Будь ласка, читайте текст після реклами
На період дії воєнного стану органи державної та місцевої влади, військові командування отримують додаткові повноваження з метою якнайшвидшої стабілізації ситуації. Водночас можуть обмежуватися багато прав і свободи громадян.
Як відбувається продовження воєнного стану?
Спочатку президент України підписує два укази, потім їх подають на затвердження до Верховної Ради України. Після чого їх розглядає Комітет з питань оборони, а вже потім голосування в залі (необхідна мінімальна кількість голосів – 226+). В підсумку президент підписує закони про затвердження свого указу.
Воєнний стан і мобілізація в Україні
24 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження воєнного стану по всій Україні. Верховна рада проголосувала за запровадження воєнного стану.
Того ж дня представник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі Суспільному підтвердив, що у зв’язку з агресією РФ та запровадженням воєнного стану на території України починає діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Воєнний стан за час повномасштабного вторгнення:
- з 24 лютого до 26 березня 2022 року;
- з 26 березня до 25 квітня 2022 року;
- з 25 квітня до 25 травня 2022 року;
- з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
- з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
- з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року;
- з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
- з 20 травня до 18 серпня 2023 року;
- з 18 серпня до 15 листопада 2023 року;
- з 15 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року.
У Законі України «Про правовий режим воєнного стану» немає жодних обмежень щодо строків його введення. Воєнний стан може тривати стільки, скільки існує загроза Україні. Крім того, він може діяти як на всій території країни, так і в окремих місцевостях.
Воєнний стан передбачає обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, зокрема:
- невтручання в особисте і сімейне життя,
- недоторканність житла, право володіти і розпоряджатися своєю власністю,
- свободу пересування, вільний вибір місця проживання,
- право вільно залишати територію України,
- таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції,
- свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань,
- вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію в будь-який спосіб,
- збиратися і проводити мітинги і демонстрації,
- підприємницьку діяльність,
- працю,
- страйки
- право на освіту.
Водночас не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України:
- не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
- громадяни України не можуть бути позбавлені громадянства і права змінити громадянство, не може бути вигнані за межі України або виданий іншій державі;
- право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканість;
- право направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування;
- право на житло;
- право на шлюб і рівні права та обов’язки в шлюбі і сім’ї;
- рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони в шлюбі або поза ним;
- на захист прав і свобод у суді і право звертатися за захистом своїх прав до Омбудсмена;
- на відшкодування коштом держави або органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органів державної влади;
- право знати свої права і обов’язки;
- безповоротність зворотної дії закону;
- право на професійну юридичну допомогу;
- не виконувати явно злочинні розпорядження або накази;
- не притягуватися двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення;
- презумпція невинуватості;
- право на захист і відмову свідчити або давати пояснення відносно себе, членів сім’ї або близьких родичів.
Нагадаємо, 30 січня Кабінет Міністрів України схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. Коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Урядом та народними депутатами.
Як повідомлялося раніше, у новому законопроєкті про мобілізацію в Україні пропонується надсилати повістки про виклик до територіальних центрів комплектування (ТЦК) у електронному кабінеті призовника. При цьому повістка буде вважатися врученою, навіть якщо громадянин її не бачив.
Читайте також: Закон про мобілізацію. Друга версія краще?
Джерело
