Зеленбудівці вводять ін’єкції в стовбури каштанів, аби уберегти дерева від мінуючої молі фото: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація/Facebook
Очікується, що ефективність однієї мікроін’єкції триватиме до трьох років, а перші позитивні результати будуть помітні вже цього року
У Дніпровському районі столиці розпочалася активна боротьба з каштановою мінуючою міллю (Cameraria ohridella), яка завдає значної шкоди зеленим насадженням. З метою збереження каштанових дерев у парку «Перемога» фахівці проводять мікроін’єкції спеціальним сертифікованим препаратом безпосередньо в стовбури дерев. Про це, як інформує «Главком», повідомляє Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація.
Повідомляється, що застосовуваний препарат є безпечним для людей, тварин та інших живих організмів. Процедура передбачає вимірювання діаметра стовбура, свердління невеликих отворів у корі та введення розчину, який потім поширюється по всій деревині. Отвори пломбуються біологічно розкладними втулками.
Очікується, що введення розчину у стовбув дерева захистить рослину протягом трьох років фото: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація/Facebook
Застосовуваний препарат є безпечним для людей, тварин та інших живих організмів фото: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація/Facebook
Очікується, що ефективність однієї такої ін’єкції триватиме до трьох років, а перші позитивні результати будуть помітні вже цього року.
«Мікроінʼєкції допоможуть каштанам протистояти мінуючій молі, через яку їхнє листя вкривається коричневими плямами та скручується», – йдеться у повідомленні.
Самка молі відкладає яйця на верхній частині листової пластинки кінського каштана фото: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація/Facebook Самка молі відкладає яйця на верхній частині листової пластинки кінського каштана. Гусениця, що виходить з яйця, проникає під шкірку листа і спершу харчується соком рослини, а пізніше – й тканинами рослини, прогризаючи ходи між верхньою і нижньою оболонкою листової пластинки. Гусениця починає плести кокон, розташовуючись в спеціальній камері всередині ходу. Коли метелик виходить із лялечки, він продавлює оболонку кокона і розриває шкірку на верхній стороні листа. До кінця літа, при сильному ураженні, каштан може повністю втратити листя, що сильно впливає на життєздатність дерева, спричиняє осіннє цвітіння, розвиток інших інфекцій.
Ефективність однієї ін’єкції має тривати до трьох років, а перші позитивні результати будуть помітні вже цього року фото: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація/Facebook
Нагадаємо, у 2019році заступник голови Київської міської держадміністрації Петро Пантелеєв заявляв, що міська влада не сумнівається в необхідності зберегти каштани на головній вулиці Києва. Враховуючи зміну клімату, засоленість ґрунту та розгалужену мережу підземних комунікацій, каштани досить вразливі до хвороб та шкідників, через що часто гинуть, і потрібно відпрацювати всі можливі варіанти їх порятунку. Із цією метою в Києві працює робоча група, до якої запрошено усіх кваліфікованих фахівців та екологів, зазначив Пантелеєв.
До сова, у «Київзеленбуді» повідомляли, що на столичних алеях каштани замінять більш стійкі рослини – платани, катальпи, акації, клени та сакури.
Читайте також:
- Скандал у Броварах: комунальники зрізали алею каштанів заради McDonald’s
- Київ – уже не місто каштанів. Яких дерев найбільше у столиці