
Диригент військового оркестру 12-ї маріупольської бригади Нацгвардії Іван Лужний повернувся додому з російського полону. Фото 27.06.2026 16:20 Укрінформ Майор Іван Лужний, диригент військового оркестру 12-ї маріупольської бригади Нацгвардії, який понад чотири роки перебував у російській неволі, є одним зі 160 українських оборонців, що були визволені з полону 26 червня.
Про це кореспондентці Укрінформу повідомила його мати, Орися Лужна.

Іван Лужний народився у селі Вільховець Саранчуківської громади Тернопільської області. До початку повномасштабного вторгнення він мешкав у Маріуполі.

«Іван змалку обожнював музику. Він здобував перемоги на численних конкурсах. Пізніше присвятив своє життя цій пристрасті. Він закінчив Хмельницьке музичне училище імені В.І. Заремби та Донецьку державну музичну академію», — розповіла його мати.

За її словами, Іван неодноразово виступав за кордоном зі своїм оркестром. Крім того, вони завжди брали участь у всіх значущих подіях Маріуполя, і їх дуже любили в місті.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, жінка згадує дзвінок від сина о 4:00 ранку — він повідомив, що вже перебуває на службі. Після цього почалися напружені дні та ночі очікування звісток і тривоги.

«Іван потрапив у полон 20 травня 2022 року після того, як Маріупольський гарнізон вийшов з «Азовсталі». Маємо інформацію, що він був поранений. Далі їх відправили до Оленівки. За весь період у полоні ми отримали від сина три листи. Він писав, що почувається добре, що їх добре годують, дозволяють гуляти, що вони читають книги. Звісно, це було одразу очевидно, що їм наказали так писати. Ми теж надсилали Івану листи і знаємо, що він їх отримував», — продовжила мати військовослужбовця.

Орися Лужна неодноразово брала участь в акціях на підтримку військовополонених, відвідувала зустрічі у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими та в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, подавала звернення з проханнями про звільнення сина, спілкувалася з українськими та іноземними журналістами.
«Ці поїздки, зустрічі з родичами військовополонених, підтримка близьких та односельчан допомагали мені не впадати у відчай і не втрачати надію. Також мене завжди підтримувала кохана дівчина Івана — Стелла, яка разом із нашою родиною чекала на його повернення. Після повернення перших полонених в Україну вона придбала для нього все необхідне — одяг, вітаміни для відновлення. Ми не передбачали, що доведеться чекати так довго, тому вітаміни втратили свою придатність, і довелося купувати нові. Але найголовніше — Іван вже перебуває на рідній землі», — розповідає жінка зі сльозами на очах.
Вона була на роботі, коли їй зателефонували з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і повідомили, що син хоче з нею поговорити: «Я того дня була зайнята і не заходила в «Дію». На вихідних я планувала відвідати зустріч у Координаційному штабі і думала, що дзвінок стосується саме цього. Коли ж мені сказали, що Іван поруч, я почала кричати від щастя. Тоді почула голос сина: «Мамо, я вже в Україні». Це були неймовірні емоції».
Орися Лужна з нетерпінням чекає на зустріч з Іваном і мріє обійняти сина вперше за чотири довгі роки.
«Хочу висловити вдячність за молитви священникам храмів нашої громади та інших церков, які молилися за звільнення Івана, спільноті «Матері в молитві», сестрі, всім рідним, сусідам за їхні молитви та підтримку. Я вже відчула спорідненість із матерями та дружинами, які очікують на повернення своїх синів та чоловіків з полону, а також з волонтерами, які надають нам допомогу. Щиро вдячна всім українцям, які беруть участь в акціях протесту на підтримку військовополонених. Ви робите надзвичайно важливу справу», — зазначила вона.
Як інформував Укрінформ, Україна повернула з російського полону ще 160 військових, які перебували в неволі з 2022 року.
Фото з родинного архіву Орисі Лужної
Нацгвардія Обмін Полонені Оркестр
Джерело: www.ukrinform.ua
