Засновники городища «Дикий Сад» не були кіммерійцями, як вважалося раніше, стверджує дослідник. Ексклюзив 05.08.2026 17:29 Укрінформ
Одним із найвагоміших результатів вивчення давнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало припущення, що його фундаторами були не кіммерійці, як це сприймалося досі. Про це інформує видання Укрінформу «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України». «Нам невідома назва етносу, який населяв «Дикий Сад». Раніше існувала думка, що це були кіммерійці, проте подальші розвідки спростували це припущення. Справа в тому, що кіммерійці — це перший народ на теренах сучасної України, ім’я якого дійшло до нас завдяки працям Геродота. Але на момент їхньої появи зі Сходу, «Дикий Сад» уже функціонував», — поділився відомий археолог, вивчаючи городище «Дикий Сад», старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, саме кіммерійці спричинили руйнування «Дикого Саду». На той час вони вже досягли вищого ступеня розвитку: володіли залізною зброєю та інструментами, тоді як мешканці «Дикого Саду» використовували виключно бронзові вироби. «Сьогодні я вже з 90-відсотковою впевненістю можу стверджувати, що «Дикий Сад» перебував на настільки високому рівні суспільного та економічного розвитку, що мав усі ознаки зародження державності. Крім того, підтвердилася здогадка, що його торговельні зв’язки мали широку географію. Йдеться не лише про Карпати та середню течію Дніпра, а й про Малу Азію і, можливо, Єгипет», — зауважив дослідник.
«Дикий Сад» існував у завершальний період бронзової доби — приблизно з 1250 по 950 рік до нашої ери. Його населення займалося виготовленням виробів з бронзи та кераміки, а також обробкою кістки, каменю та шкіри. Вибір місця для поселення був обґрунтованим. Воно розташовувалося на високому березі біля злиття Південного Бугу та Інгулу – саме там, де в ті часи проходили важливі водні торговельні шляхи. Ними транспортувалися різноманітні вантажі, зокрема й сировина для виготовлення бронзи. Саме тому, на думку дослідників, тут функціонував порт. «Дикий Сад» припинив своє існування вже після Троянської війни та зруйнування Трої в XII столітті до н.е. Тобто прихід кіммерійців збігся в часі з «переселенням народів» або ж був його складовою частиною. Як повідомлялося, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за підтримки держави розпочато реалізацію проєкту з цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини. Фото Укрінформу можна придбати тут Археологи Миколаїв Ексклюзив
Джерело: www.ukrinform.ua