Клембівська квітка: єдина в світі, архаїчна і прекрасна Наш спадок 14.09.2024 09:00 Укрінформ Технологію створення унікальної клембівської сорочки «з квіткою» включили до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України
Жительки села Клембівка, що на Вінниччині, вишивали собі ці сорочки і на щодень, і на весілля, і берегли аж до смерті, щоб постати перед Господом гарно вбраною. Носили і як спіднє, але навіть з-під кількох шарів верхнього одягу у вирізі біля горловини мала визирати вона – таємнича клембівська «квітка». Стилізований геометричний орнамент міг варіюватися у кольорі та повторюваності елементів, але його розташування і техніка вишивки залишалися незмінними. Дослідники кажуть, що пращурки, які й створили цей орнамент, знали, що вони у ньому кодують. А їхні нащадки традицію бережуть, повторюють і впізнають одна одну за клембівською квіткою на сорочці, якщо навіть зустрінуться за тисячі кілометрів від дому. Бо так шиють-вишивають жіночу сорочку тільки тут, в єдиному місці на Землі.
Про те, як клембівську квітку визнали національним культурним надбанням, кореспондентові Укрінформу розповіла голова ГО «Етномайстерня Коло», директорка Вінницького обласного центру культури «Щедрик» Наталя Сентемон.
ПОВЕРНЕНА ІЗ ЗАБУТТЯ
Попри те, що Клембівка – село вишивальниць, про свою прадавню традиційну сорочку тут почали забувати. Ще наприкінці ХІХ століття в селі організували артіль, у якій працювали місцеві майстрині. У радянські роки вона перетворилася на фабрику. Клембівські жінки вишивали так майстерно, що їхні роботи возили на виставки в Санкт-Петербург, продавали в Англії, Німеччині й Данії. А Михайло Коцюбинський 1892 року писав про унікальні вишивки тутешніх селянок, які аж у Чикаго виставляли. Утім, «фабричні» вишивальниці здебільшого використовували авторські візерунки, або відшивали вироби за зразками, які їм надавали.
Унікальна ж автентична клембівська квітка залишалася тільки на селянських сорочках. Дослідити їх узялися громадські діячки з громадської організації «Етномайстерня Коло»: Наталя Сентемон, Юлія Васюк та Анастасія Фоміна.
Голова організації Наталя Сентемон каже, що має у своїй колекції чимало вишиванок, але клембівська привернула її увагу, коли вона зрозуміла, що ніде більше таких не бачила.
– Якийсь час вона була у моїй колекції, я навіть одягала в неї доньку на виступи фольклорного колективу «Мокоша». Але тоді не до кінця усвідомлювала її унікальність. Захотіла у цьому пересвідчитись, пошукала і зрозуміла, що таки не помиляюся. Пізніше ми досить ґрунтовно дослідили регіональні особливості вишитих сорочок Східного Поділля і впевнились, що таких ані в інших регіонах нашої області, ані в Україні й навіть у світі більше немає! Тоді мені стало цікаво, що ж це за така сорочка, наскільки вона поширена і як побутувала? Тому ми вирішили поїхати у Клембівку Ямпільського району, де колись вишивали і носили такі сорочки, – розповідає дослідниця.
Вона каже, що в одну експедицію дослідження клембівських сорочок не вклалося, – їх було три.
Источник: www.ukrinform.ua
