Відомості про пуски надходять від наших партнерів, а ракета досягає Києва лише за 2–4 хвилини
Сергій «Флеш» Бескрестнов, радник міністра оборони України та експерт з радіотехнологій, роз’яснив причини, через які під час російських атак балістичними ракетами сигнал повітряної тривоги іноді лунає вже після вибухів. Він поділився цією інформацією у Facebook, про що повідомляє «Главком».
За словами Бескрестнова, Україна отримує дані про підготовку до пусків та самі пуски від міжнародних союзників. «Усю інформацію щодо пусків чи підготовки до них ми одержуємо від наших партнерів. Ключовим джерелом є супутникове спостереження за місцями пусків та система, що фіксує факти запуску», — зазначив він.
Представник Міноборони пояснив, що балістична ракета долає відстань до Києва всього за 2–4 хвилини, тому навіть найменший збій у функціонуванні систем може спричинити затримку з передачею сповіщення.
«Ракета добирається до Києва за 2–4 хвилини, тож час надзвичайно стислий. Будь-який системний збій призводить до затримки отримання інформації. Жодна система не є бездоганною, тому збої трапляються, і оповіщення про тривогу може надійти із запізненням», — пояснив Бескрестнов.
Водночас він підкреслив, що трапляються випадки, коли повітряну тривогу оголошують, хоча фактичного пуску ракети не відбувається. «Супутники фіксують дії біля пускових установок, які передують запуску ракет, проте з невідомих причин самого пуску може й не статися», — додав радник міністра оборони.
Як приклад він навів ситуації, пов’язані з повідомленнями про можливі пуски з ракетного комплексу «Орєшнік», коли супутники фіксували активність біля пускових установок, але запуску так і не було здійснено.
Нагадаємо, у Києві сповіщення про тривогу пролунало після ударів балістичних ракет через надто короткий час підльоту з моменту їх запуску.