Інтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій, спричинений сукупністю чинників
Цього літа жителі столиці та прилеглих територій спостерігають значне “цвітіння” Дніпра та менших річок. Вода вкрилася щільним зеленим шаром, а біля берегів відчувається неприємний запах. Щодо основних причин цього явища та загроз для екосистеми, “Главкому” пояснив Олег Маренков, завідувач кафедри загальної біології та водних біоресурсів Дніпропетровського державного університету, кандидат біологічних наук.
Спека, миючі засоби та добрива: причини “цвітіння” річок
За словами науковця, бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей, або ціанобактерій (переважно роду Microcystis), є результатом поєднання кількох факторів. Основними з них є зарегулювання водосховищ Дніпра, низька швидкість течії та високі температури. Через посушливу погоду дрібні річки, такі як Буча, міліють, а вода на мілких ділянках нагрівається до понад 30 градусів.
«Така температура є критичною для більшості місцевих видів риб. Коли риба гине, вона розкладається у воді, вивільняючи ті ж азот і фосфор, якими потім живляться синьо-зелені водорості», — пояснює біолог.
Додатковими стимулами є фосфати з мийних засобів та пральних порошків, а також нітрати та нітрити з сільськогосподарських добрив. Ці речовини змиваються у водойми під час дощів, створюючи ідеальне поживне середовище для синьо-зелених водоростей.
Цвітіння води у Дніпрі фото: Олег Маренков/Facebook
Товстолобик як природний очищувач: шляхи оздоровлення водойм
Ситуацію погіршує майже повна відсутність природних споживачів цих мікроорганізмів у вітчизняних водоймах. Дрібна риба, наприклад, тюлька чи верховодка, споживає їх лише частково. Найефективнішим природним очищувачем річок є білий товстолобик, який відіграє значну роль у біомеліорації.
«Товстолобик є дуже перспективним для біомеліорації, але в наших умовах він не розмножується, його потрібно штучно заселяти. Для вирощування одного кілограма цієї риби необхідно, щоб вона спожила від 32 до 35 кілограмів водоростей», — зазначає Олег Маренков.
Небезпечні токсини та отруєння: наслідки “цвітіння”
Експерт попереджає, що з наближенням вересня та нічним похолоданням водорості почнуть масово відмирати через перепади температур. Накопичуючись на бетоні та камінні, загиблі ціанобактерії втрачають зелений пігмент хлорофіл, залишаючи блакитний ціанофіцин. Це призводить до набуття водою специфічного лазурово-бірюзового відтінку.
Під час розкладання водоростей виділяється неприємний запах і небезпечні ціанотоксини, які становлять загрозу для риб, раків, тварин і людей.
«Купатися в такій воді не рекомендується, оскільки вона може спричинити розлад шлунку або шкірні висипання», — застерігає науковець.
Крім того, біолог не радить вживати сушену чи в’ялену дрібну рибу, виловлену під час “цвітіння”, оскільки токсичні водорості залишаються в її травному тракті. Також варто обмежити вигул домашніх тварин поблизу зелених берегів.
Восени, зі зниженням температури, вода поступово почне світлішати, а колонії ціанобактерій осядуть на дно, де перезимують за температури 3–4 градуси тепла. Вже у травні, з першим прогріванням води, вони почнуть знову ділитися та підніматися у товщу води, запускаючи цей процес повторно.
Нагадаємо, в Ірпені фахівці розпочали перевірку якості води в річці Ірпінь після інциденту із забрудненням водойм у сусідній Борщагівській громаді, що призвело до масової загибелі риби. До отримання результатів досліджень мешканцям радять не вживати воду з криниць та свердловин, утримуватися від купання та риболовлі в річці Ірпінь. Також не рекомендовано використовувати річкову воду для поливу та вживати рибу, виловлену в цій водоймі.
До речі, фахівці Київського міського центру контролю та профілактики хвороб провели моніторинг стану води на пляжах та в зонах рекреації міста. На чотирьох київських пляжах тимчасово не рекомендовано купатися через перевищення певних санітарно-хімічних показників у воді.