Під час нічного розгону протестувальників 30 листопада 2013 року Любомира Кеплер опинилася серед тих, хто зазнав нападу “беркутівців”
Сьогодні, 28 квітня, київська громада прощається з Любомирою Кеплер (Хоптій) – учасницею Революції Гідності, волонтеркою та громадською діячкою. Життя жінки обірвалося 24 квітня. Цю звістку поширив ресурс «Главком».
Як поінформували в Адвокатській дорадчій групі, у листопаді 2013 року, коли в Україні розпочалися перші масові протести, Любомира Кеплер разом зі своїм чоловіком проживала в Німеччині. Проте вона не могла залишатися осторонь подій. Вже 27 листопада, зібравши необхідні медикаменти, жінка прибула до Києва. Маючи медичну освіту, вона негайно долучилася до роботи волонтерів у медичному наметі на Майдані. Через кілька днів, у ніч розгону мітингувальників 30 листопада 2013 року, Любомира Кеплер стала однією з жертв жорстоких та протиправних дій співробітників “Беркута”.
Любомира Кеплер під час Революції Гідності фото: Адвокатська дорадча група/Facebook 
Кеплер допомагає на польовій кухні Майдану фото: Адвокатська дорадча група
«Я вибігла з намету на вулицю, люди стояли біля стели й співали гімн. Коли я підійшла, там уже було багато людей, панувала тривожна атмосфера. Я стала на другій сходинці знизу, бо люди вже оточили цю стелу. Переді мною ще декілька людей підбігло. І тут раптом почали спускатися… далі почався фільм жахів, який я не можу сприймати. Не було вимикача, щоб змінити канал. Ці деталі я не розповідатиму, бо це було страшно. Це було глибоко принизливо, коли я, доросла людина, не могла цьому зарадити», – ділилася спогадами Любомира.
В один момент до неї підійшов один з бійців “Беркута” і кийком зламав їй праву руку.
Навіть зі зламаною рукою Любомира Кеплер продовжувала працювати у медичному наметі Майдану фото: Адвокатська дорадча група
«Я повернулася до намету, де був мій рюкзак з документами. Мені було не до руки, бо все це було жахливо, принизливо, це було залякування. Якби вони прагнули нас убити, вони б це зробили. Їхньою метою було нас принизити й залякати», – пригадувала згодом Любомира Кеплер.
З рукою у гіпсі лікарка продовжувала регулярно відвідувати Майдан, брала участь у живому ланцюгу в ніч штурму з 18 на 19 лютого 2014 року, передаючи бруківку на передову оборони.
Любомира Кеплер у живому ланцюжку на Майдані фото: Адвокатська дорадча група
Після завершення Революції Гідності Любомира Кеплер активно займалася волонтерською діяльністю: плела маскувальні сітки, в’язала, надавала допомогу пораненим. Крім того, протягом тривалого часу вона брала участь у судових засіданнях, прагнучи домогтися справедливого покарання для осіб, причетних до її побиття. Новина про закриття справ проти більшості обвинувачених у зв’язку із закінченням терміну давності стала для неї великим розчаруванням.
Любомира Кеплер регулярно відвідувала судові засідання у справах Майдану фото: Maria Lebedieva/Facebook 
Любомира Кеплер біля будівлі суду під час розгляду справи про збереження пам’ятки архітектури – Гостинного двору фото: Maria Lebedieva/Facebook
Близькі Любомири запрошують усіх, хто знав її хоча б нетривалий час, приєднатися до прощання, яке відбудеться за її «традиційними маршрутами» – від дому на ДВРЗ до Майдану, а згодом до Байкового цвинтаря.
Об 11:00 похоронний кортеж з Любомирою заїде до її оселі (Алмаатинська, 39а). Для тих, хто бажає відвідати Майдан, буде надано невеликий автобус.
О 12:30 відбудеться церемонія прощання на Майдані, біля Стелли. Звідти також будуть організовані автобуси до Байкового кладовища.
О 15:30 відбудеться прощання у великій залі Байкового цвинтаря (вул. Байкова, 16).
О 17:00 друзі та рідні повернуться до двору її будинку – вони продовжать плетіння сіток, розпочате Любомирою, та поділяться спогадами про неї.
Любомира Кеплер не схвалювала використання штучних квітів, тому її близькі наполегливо просять приносити на прощання лише живі квіти.
Нагадаємо, колишніх командирів підрозділів “Беркута” з Харкова та Львова, а також помічника начальника штабу одного з цих підрозділів, будуть судити за організацію вбивств учасників протестів у Києві під час Революції Гідності.