Вночі в підземці виконуються роботи, від яких залежить безпека руху
У Київській міській державній адміністрації надали роз’яснення, чому потяги метро не залишаються на станціях протягом ночі, незважаючи на те, що тисячі киян використовують станції як укриття під час нічних повітряних тривог. Згідно з поясненнями, опублікованими пресслужбою КМДА, в нічний час у тунелях проводяться роботи з технічного обслуговування та ремонту, інформує «Главком».
«Столичний метрополітен функціонує цілодобово. У денний час він забезпечує перевезення пасажирів. А вночі, коли є можливість вимкнути напругу 825 В з контактної рейки, майже 700 співробітників здійснюють ремонт та обслуговування інфраструктури й обладнання. Саме в цей період виконується більшість ремонтних робіт, від яких безпосередньо залежить безпека руху потягів», – зазначено у повідомленні.
Підкреслюється, що одним із найважливіших і водночас найскладніших видів діяльності є технічне обслуговування та відновлення колій та тунельних споруд, що можливо виключно в нічний час, коли пасажирський рух відсутній. Кожної ночі фахівці профільних підрозділів здійснюють заміну рейок, шпал, стрілочних переводів та інших елементів колійного господарства. Також тривають роботи з підтримки тунельних споруд у належному стані, зокрема спеціалісти оглядають та обстежують склепіння, усувають протікання та вологі ділянки, перевіряють габарити штучних споруд тощо.
Під час технологічного нічного «вікна» також проводиться дефектоскопія рейок для моніторингу їх технічного стану та своєчасного виявлення можливих пошкоджень. За одну нічну зміну бригада перевіряє приблизно 3 км колії.
Для виконання цих завдань коліями пересувається службовий транспорт – для доставки необхідного обладнання, інструментів, матеріалів, а також рейок і шпал. Цей транспорт щоночі курсує всіма тунелями підземки та забезпечує важливу логістику від виробничих цехів до безпосереднього місця проведення робіт.
Загалом за перше півріччя фахівці «Київського метрополітену» замінили 1 705 метрів рейкової нитки, 1 136 дерев’яних шпал, 335 переводних брусів, 212 напівшпалків та 195 підкладок типу «метро».
Окрім робіт на коліях, у нічний час здійснюється обслуговування систем сигналізації, зв’язку та безпеки, розташованих у тунелях, а також проводиться ремонт та заміна обладнання систем електропостачання та інших інженерних мереж.
«Проведення цих робіт вимагає зняття напруги з контактної рейки, повної відсутності руху потягів та використання службового транспорту – мотодрезини. Саме тому в нічний час рухомий склад не розміщують на коліях станцій метро», – підкреслили в КМДА.
Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про встановлення нових тарифів на проїзд у комунальному громадському транспорті столиці. Відповідно до документа, з 15 липня вартість разової поїздки у метро, автобусах, трамваях, тролейбусах та на фунікулері становитиме 30 грн.
Як раніше повідомляли у Департаменті економіки та інвестицій КМДА, разовий тариф на проїзд у комунальному транспорті столиці на рівні 30 грн розраховано на основі фактичних витрат підприємств і є компромісним рішенням. Справжня ж собівартість перевезень є значно вищою. У профільному департаменті зазначають, що столичні транспортні підприємства розрахували економічно обґрунтований тариф на 2026 рік, який для проїзду в метро становить 64,60 грн, а для проїзду в автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері – 44,14 грн. Зважаючи на високу соціальну чутливість цього питання, влада не стала піднімати вартість до економічно обґрунтованого рівня. Запропонований тариф у 30 грн базується на фактичних витратах минулого року, а не на планових показниках поточного року.
«Главком» писав, що місячний проїзний квиток на комунальний наземний транспорт Києва та метрополітен після зміни тарифів посяде четверте місце серед проїзних у столицях Європи. Дорожче буде лише в Лондоні, Амстердамі та Стокгольмі.