Щороку в Україні з’являються нові чужорідні види рослин
Виявлення в Національному природному парку «Голосіївський» нових вогнищ ерехтитесу нечуйвітрового — це лише окремі зафіксовані випадки; насправді ця рослина з Північної Америки розповсюджується значно стрімкіше. Вона належить до небезпечної категорії видів-трансформерів, що шкодять природному відновленню українських лісів. Про це в коментарі «Главкому» повідомив кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як.
За словами науковця, щороку в Україні виявляють нові чужорідні види. Водночас ерехтитес нечуйвітровий має особливості, які роблять його потенційно небезпечним саме для українського Полісся.
«Його батьківщина – південь США та Мексика, він дуже любить ліси після пожеж. У світі існують екосистеми, що формуються під впливом вогню (пірогенні – прерії, савани), які залежать від регулярних випалювань. Однак на Поліссі умови зовсім інші – наше випалювання знищує місцеву флору. Зараз цю нішу, де після пожеж з’являлися наші природні види (наприклад, куничник наземний), починає займати цей іншоземний вид», – зауважує біолог.
Карта розповсюдження ерехтитесу нечуйвітрового у світі, створена Королівськими ботанічними садами Kew у 2022 році фото: World Online. Facilitated
Іван Хом’як підкреслює, що через недостатнє фінансування досліджень знахідки є поодинокими – рослину фіксували на Закарпатті, Житомирщині та в Києві, але реальна кількість її осередків може бути значно більшою.
Ерехтитес нечуйвітровий, виявлений у Національному природному парку «Голосіївський» фото: Національний природний парк Голосіївський
«Він надзвичайно плодючий – одна рослина продукує до 30 тисяч насінин. Для порівняння, борщівник Сосновського дає до 12 тисяч. В умовах кліматичних змін, коли наші ліси стають сухішими та частіше потерпають від вогню, ця рослина отримує значну перевагу. Вона належить до видів-трансформерів. Такі види не просто співіснують з місцевими, а руйнують природну послідовність відновлення лісу після пожежі. Якщо ліс не проходить усі етапи регенерації, він втрачає свою функцію регулятора клімату та водного балансу», – попереджає Хом’як.
За словами біолога, у науковій спільноті вважається, що боротися з інвазійними видами слід «на початковому етапі», поки їхня кількість невелика.
«Зазвичай рекомендується 12-річний період спостережень від першої виявлення для оцінки динаміки та формування висновків. Але найважливіше – це своєчасна реакція. Чудовий приклад негативного розвитку подій – рудий іспанський слимак, який колись теж з’явився лише на Закарпатті, а нині став справжньою проблемою для Правобережної України, здатний за одну ніч знищити цілі грядки капусти чи картоплі», – підсумував науковець.
Нагадаємо, у Національному природному парку «Голосіївський» під час польових експедицій виявили два нові місця зростання ерехтитесу нечуйвітрового – адвентивного виду північноамериканського походження, який у Європі вважається інвазивним. Ерехтитес нечуйвітровий (Erechtites hieracioides) – це однорічна трав’яниста рослина з родини айстрових. Його висота може сягати від 30 сантиметрів до 1,2 метра, він має розгалужене стебло, видовжено-ланцетні листки та численні суцвіття-кошики з жовтими квітками.
До речі, у серпні та вересні в столиці спостерігається пік цвітіння амброзії полинолистої – одного з найнебезпечніших сезонних алергенів. У зв’язку з цим комунальні служби, що відповідають за утримання зелених насаджень, посилили обстеження територій міста та роботи з ліквідації вогнищ цієї рослини.