Міндоходоходів пояснило, що рішення щодо госпіталізації малюків лікар приймає персонально, беручи до уваги вік, самопочуття та всі медичні обставини
Міністерство охорони здоров’я України впровадило стандарт «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги». Про це інформує «Главком» із посиланням на МОЗ.
«Критерії для госпіталізації існували й раніше – у клінічних настановах, галузевих стандартах та внутрішніх документах медичних установ. Однак вони не були інтегровані в єдину систему. Внаслідок цього рішення могли залежати від практики конкретної установи, що часом призводило як до відмов у госпіталізації пацієнтам, які її потребували, так і до необґрунтованого перебування у лікарні людей, які могли безпечно лікуватися амбулаторно», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що критерії не функціонують як автоматичний алгоритм і не скасовують індивідуальне клінічне рішення. Лікар оцінює загальний стан пацієнта, прогресування хвороби, результати обстежень, супутні захворювання, ризики лікування поза стаціонаром та можливості конкретного медичного закладу. Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама по собі не означає автоматичну госпіталізацію чи відмову в ній. Кінцеве рішення ухвалює лікар, враховуючи всю клінічну картину.
Стандарт передбачає, що підставами для стаціонарного лікування можуть бути:
- потреба у цілодобовому медичному нагляді;
- необхідність безперервного моніторингу життєвих показників;
- проведення інвазивних або високоризикових процедур;
- лікування, яке неможливо безпечно здійснити амбулаторно;
- відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи;
- критичні показники дихання, кровообігу, свідомості або результати лабораторних досліджень.
Якщо остаточне рішення неможливо прийняти одразу, стандарт передбачає режим медичного спостереження тривалістю до 24 годин. За цей час лікарі проводять необхідну діагностику, оцінюють стан пацієнта в динаміці та визначають подальший план: госпіталізацію, переведення до відповідного відділення або продовження лікування в амбулаторних умовах.
Водночас лікар може обґрунтовано відхилитися від формальних критеріїв, якщо для цього є медичні підстави або значущі соціальні ризики, що впливають на безпеку пацієнта. Окремо стандарт вперше системно врегульовує госпіталізацію за соціальними показаннями. Йдеться про ситуації, коли амбулаторне лікування може бути небезпечним або практично неможливим через:
- відсутність безпечного житла, тепла, води, електроенергії чи зв’язку;
- ризик насильства;
- нездатність людини до самообслуговування та відсутність належного догляду;
- неможливість безпечно контролювати лікування інсуліном, киснем, антикоагулянтами чи парентеральними лікарськими засобами;
- відсутність доступу до необхідного обладнання або медичних послуг вдома;
- неможливість пройти повторний огляд через відсутність транспорту або зв’язку;
- відсутність своєчасного доступу до первинної медичної чи соціальної допомоги.
МОЗ наголошує, що основним критерієм виписки є відсутність потреби у цілодобовому нагляді лікаря та можливість безпечно продовжити лікування амбулаторно. Доцільність перебування пацієнта у стаціонарі має оцінюватися щодня, однак це не означає автоматичної або передчасної виписки.
Зокрема, рішення про госпіталізацію дітей лікар ухвалює персонально, беручи до уваги вік, самопочуття та всі клінічні обставини. Окремо стандарт враховує фактор, який у педіатрії часто безпосередньо впливає на результат лікування, – здатність родини забезпечити належний і безпечний догляд.
Нагадаємо, українці можуть подати декларацію лікарю, або оновити свої дані в електронній системі дистанційно. Після бета-тестування українцям відкрили доступ до нової цифрової платформи «Кабінет пацієнта».