## Астрономичний Прорив: Вперше Отримано Чітке Зображення Прихованого Компаньйона Бетельгейзе **Українська мова, IT-журналістика, SEO-оптимізація, переклад**
Науковці досягли значного успіху, отримавши наразі найчіткіше пряме зображення ймовірного супутника знаменитої зірки Бетельгейзе — червоного надгіганта, розташованого в сузір’ї Оріона. Астрономи протягом понад століття досліджували незвичні зміни яскравості Бетельгейзе, і лише нещодавно їм вдалося вперше візуалізувати її невловимого компаньйона — молоду зірку, що обертається поблизу гіганта.
Подвійна система Бетельгейзе в інтерпретації художника. Джерело зображень: ESO
Об’єкт, умовно названий Бетельгейзе B (також отримав ім’я Сіварха, що арабською означає «браслет»), було виявлено на знімках, зроблених 6 грудня 2024 року за допомогою комплексу SPHERE на Дуже Великому Телескопі Європейської Південної Обсерваторії в Чилі.
Існування другої зірки обговорювалося кількома поколіннями астрономів, проте попередні спостереження або не давали підтвердження, або губилися в шумах. Нове дослідження підвищило статистичну значущість реєстрації партнера до 6,1 стандартного відхилення, що перевищує п’ять сигм, необхідних для наукового відкриття. Однак, автори нової роботи поки що класифікують об’єкт як кандидата: для остаточного підтвердження гравітаційного зв’язку між компонентами системи необхідно відстежити його орбітальний рух відносно Бетельгейзе. Для цього достатньо буде спостережень наступного року, щоб зафіксувати компаньйона по інший бік Бетельгейзе у точно розрахованій точці.
Реальне відтворене зображення системи
Якщо оціночна відстань до системи Бетельгейзе становить 548 світлових років, то спостережувана відстань компаньйона від центральної зірки становить щонайменше 8,8 астрономічних одиниць, тобто майже вдев’ятеро більшу відстань від Землі до Сонця. Для маси Бетельгейзе близько 16,5–19 сонячних мас, розрахунковий нижній предел орбітального періоду компаньйона становить приблизно 5,5–5,9 року. Це добре узгоджується з тривалим вторинним циклом зміни яскравості зірки, що триває близько 2200 діб, або 6,02 року, який раніше наштовхнув дослідників на думку про існування невидимого супутника — своєю гравітацією він «розгойдував» Бетельгейзе та змінював її видимий блиск.
За оцінками авторів, Бетельгейзе B є молодою зорею головної послідовності з масою 2,6–3,1 сонячної маси. Вона значно масивніша, ніж передбачалося спочатку, згідно з чим компаньйон міг мати масу, порівнянну із Сонцем. З цієї причини прилади «Хаббла» та «Чандри» не змогли зафіксувати випромінювання компаньйона — вони не мали необхідного діапазону, властивого спектру випромінювання зірки. Спостереження об’єкта наступного року мають поставити крапку в цьому питанні та перевести кандидата в статус повноцінного партнера Бетельгейзе.
Порада від Soft Portal:
Це відкриття надає неоціненні дані для розуміння еволюції масивних зірок та процесів формування подвійних зоряних систем. Дані, отримані завдяки цьому спостереженню, допоможуть уточнення модельованих процесів у Всесвіті та розширити наші знання про космос.