Знайдено першу екзолуну: Чи справдиться космічна мрія про чужі місяці?
Безмежний космос завжди спонукав людство до мрій про віддалені світи, де, можливо, також панує сяйво чужих місяців. Це не лише красиво, але й надзвичайно важливо для глибокого розуміння еволюції зіркових систем. Донедавна астрономи не мали стовідсоткової впевненості у відкритті жодного супутника екзопланет, маючи лише кілька ймовірних кандидатів. Однак, нове відкриття наближає момент, коли перша позаземна місячна тінь стане реальністю.
Джерело зображення: ESO/M. Kornmesser
Об’єкт було виявлено у молодій системі CD-35 2722, розташованій приблизно за 70 світлових років від Землі. Система складається з червоного карлика, маса якого становить близько 0,4 сонячної, та коричневого карлика CD-35 2722 B, що обертається навколо нього. Маса коричневого карлика досягає приблизно 37 мас Юпітера. Цікаво, що новий об’єкт обертається не навколо зірки чи звичайної планети, а саме навколо цього коричневого карлика, який знаходиться на відстані близько 67 астрономічних одиниць від центральної зірки. Через це дослідники поки що використовують для його опису нейтральну назву «екзосупутник». Його маса співставна з планетарною, але в трирівневій ієрархії системи CD-35 2722 він займає позицію, яка зазвичай відведена для місяців.
Відкриття було здійснено за допомогою методу доплерівського зсуву променевих швидкостей. Цей метод дозволяє виявити періодичні зміни у русі коричневого карлика, спричинені гравітаційним впливом невидимого компаньйона. Коли екзосупутник рухається навколо коричневого карлика, останній наближається до нас або віддаляється, що відбивається у спектрі його випромінювання.
У період з жовтня 2023 року по лютий 2026 року вчені проводили спостереження за об’єктом CD-35 2722 B. Вони використовували інфрачервоний спектрограф CRIRES+ на Надвеликому телескопі ESO у Чилі. З 26 сесій спостережень було відібрано 23 найякісніші. Завдяки вузькій щілині приладу та адаптивній оптиці вдалося отримати спектр коричневого карлика майже без домішок світла від центральної зірки.
У результаті вимірювань було виявлено модуляцію променевої швидкості з періодом близько 170 діб. Найбільш фізично обґрунтована модель передбачає наявність одного супутника, що обертається навколо коричневого карлика з періодом 171,1 доби та мінімальною масою 0,92 маси Юпітера. Дані також припускають існування другого варіанту: два супутники на майже кругових орбітах з масами щонайменше 0,87 та 0,22 маси Юпітера, з періодами 171 та 87 діб відповідно, що близько до резонансу 2:1. Проте, додаткові розрахунки показали, що така подвійна система у більшості конфігурацій розпадається менш ніж за 500 років, тому найімовірнішою залишається модель з одним екзосупутником.
Вчені поки що не поспішають остаточно називати цей об’єкт першою підтвердженою екзолуною. Необхідні додаткові вимірювання для підтвердження його орбіти. Однак, вже зараз це відкриття демонструє, що межа між планетами, місяцями та коричневими карликами значно менш чітка, ніж це можна спостерігати у Сонячній системі. Уявлення про місяць розміром з Юпітер – це справді вражає!
Порада від Soft Portal:
Ця новина надзвичайно важлива для всіх, хто цікавиться астрономією та космосом. Виявлення потенційної екзолуни розширює наше розуміння формування планетних систем та ставить нові питання про різноманітність небесних тіл у Всесвіті. Для ентузіастів космосу це чергове підтвердження того, наскільки безмежними є можливості для досліджень і відкриттів.