Кібервійна: головний виклик XXI століття | CyberCalm

Наталя ЗарудняНаталя ЗарудняГоловний редакторГоловний редактор і засновниця CyberCalm. Понад 10 років у сфері кібербезпеки та технологічної журналістики. Пишу про захист персональних даних, безпеку мобільних пристроїв, штучний інтелект та соціальні медіа.Слідкуйте: 03.03.2026Поділитися8 хв. читання

Арена бойових дій вже не обмежується суходолом, морем, повітрям чи кіберпростором. Найзапекліші протистояння розгортаються безпосередньо в людській свідомості — і ця війна вже триває. Організація НАТО з науки та технологій представила всеосяжний звіт, який пояснює природу битви за свідомість людини та як кожен із нас може себе захистити.

Зміст

Більше, ніж просто пропаганда
Україна як доказ
Технологія як зброя масового ураження розуму
Три рівні атаки: як це відбувається
«Модель будинку»: як НАТО будує захист
Цикл OODA: де ховається вразливість
Три кити оборони Альянсу
Що це означає для кожного з нас
Висновок: війна, в якій кожен є солдатом

Уявіть зброю, яка не вибухає і не залишає видимих слідів. Вона не знищує будівлі — вона руйнує довіру. Вона не вбиває людей — а змушує їх самостійно діяти на користь ворога. Саме таку зброю описує свіжий звіт провідного науковця НАТО, присвячений когнітивній війні.

Документ підготовлено Організацією НАТО з науки та технологій (STO) і призначений для вищого керівництва Альянсу. Але найважливіше в ньому — не секретні військові дані. Найважливіше — те, що відбувається просто зараз з кожним із нас.

Більше, ніж просто пропаганда

Когнітивну війну часто плутають із традиційними психологічними операціями (PsyOps) чи інформаційними кампаніями (InfoOps). Звіт НАТО чітко розрізняє ці поняття.

Якщо класична пропаганда прагне нав’язати певну точку зору, то когнітивна війна має ширшу і небезпечнішу мету — маніпуляція самими процесами пізнання для порушення, підриву чи зміни того, як людина ухвалює рішення. НАТО визначає її як боротьбу за когнітивну перевагу.

Від звичних інформаційних кампаній вона відрізняється за кількома ключовими ознаками. Вона не обов’язково має конкретну цільову аудиторію — мішенню стає все суспільство одночасно. Це не суто військова проблема. Вона часто спрямована на створення хаосу та розколу нижче порогу збройного конфлікту, методично підриваючи довіру до інститутів, науки та один до одного.

Ще у V столітті до нашої ери Сунь-Цзи писав: «Увесь секрет полягає в тому, щоб збити ворога з пантелику, аби він не зміг розгадати наш справжній намір». Сьогодні цей принцип реалізується через алгоритми соціальних мереж та deepfake-відео.

Україна як доказ

Звіт НАТО прямо вказує, що повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року стало переломним моментом у розумінні когнітивної війни. Ще до початку активних бойових дій росія роками використовувала суперечливі наративи та операції під чужим прапором, щоб дестабілізувати ситуацію та вплинути на рішення Заходу.

Але головний висновок для військових стратегів такий: сучасна міждержавна війна — це одночасно жорстока боротьба на виснаження з величезними людськими жертвами і війна за людський розум через доступ до цифрових технологій. Когнітивний вимір став повноцінним полем бою. І суспільство в ньому — не пасивна жертва, а активний учасник.

Технологія як зброя масового ураження розуму

Чому когнітивна війна стала настільки небезпечною саме зараз? Відповідь — у технологіях.

Гіперзв’язність перетворила кожен смартфон на потенційний вектор атаки. Ворог використовує цифрові інструменти на кількох рівнях одночасно.

Збір даних (OSINT/SOCMINT). Аналіз цифрового сліду мільйонів людей дозволяє виявляти їхні страхи, упередження та емоційні тригери.

Мікротаргетинг. Персоналізовані інформаційні «бомби», створені на основі цих даних, діють точно на підсвідомість конкретної людини.

Генерація контенту в промислових масштабах. ШІ дозволяє створювати фейкові тексти, відео та аудіо настільки швидко та якісно, що межа між правдою та брехнею стає непомітною.

Мішенню є не лише солдат чи командир. Мішенню є кожен із нас. Підрив віри у верховенство права, демократичні інститути та одне в одного — ось кінцева мета агресора.

Три рівні атаки: як це відбувається

Науковці НАТО систематизували когнітивні атаки за рівнями впливу.

Індивідуальний. Зміна установок, переконань і поведінки конкретної людини. Кожен із нас щодня потрапляє під вплив алгоритмів, що формують наш інформаційний простір і непомітно спонукають до певних висновків.

Груповий. Підрив довіри між людьми, створення поляризації, розпалювання конфліктів між різними суспільними групами. Коли у вашій стрічці раптом побільшало контенту, що поділяє суспільство на «своїх» і «чужих» — це не завжди випадковість.

Суспільний. Атака на демократичні цінності, верховенство права, суспільний договір між громадянами та державою. Мета — зруйнувати саму основу, на якій тримається інституційна довіра.

«Модель будинку»: як НАТО будує захист

Щоб протистояти цим загрозам, STO ініціювала понад 20 дослідницьких програм, об’єднавши більше 200 експертів з 26 країн-союзників. Фахівці розробили «Модель будинку» — системний фреймворк із семи науково-технологічних напрямів.

Чотири «перекладини» — це наскрізні напрями, що посилюють усю конструкцію: ситуаційна обізнаність та формування сенсів, розуміння когнітивних ефектів атак, аналіз методів і тактик противника, та технологічні підсилювачі — ШІ, великі дані, нейробіологія.

Три «стовпи» — це фундаментальні наукові галузі: когнітивна нейронаука (як мозок приймає рішення), поведінкова психологія (довіра, емоції, комунікація) та соціально-культурна наука (які суспільні фактори роблять націю стійкою або вразливою).

Уся ця конструкція стоїть на правовій та етичній основі НАТО — Альянс підходить до когнітивної війни виключно з оборонних позицій.

Цикл OODA: де ховається вразливість

У звіті також описується механізм, через який когнітивні атаки впливають на прийняття рішень. Йдеться про цикл OODA — Спостерігай, Орієнтуйся, Вирішуй, Дій — класичну модель військового стратега Джона Бойда.

Кожен із нас постійно проходить цей цикл: отримуємо інформацію, осмислюємо її через фільтр попереднього досвіду та культурних установок, приймаємо рішення і діємо. Когнітивна атака цілеспрямовано «ламає» цей цикл — підкидаючи фейкові дані на вході, спотворюючи фільтри сприйняття або перевантажуючи людину суперечливою інформацією так, що вона взагалі втрачає здатність діяти.

Три кити оборони Альянсу

У стратегічному плані відповідь НАТО будується на трьох цілях.

Деградація можливостей противника — зменшити здатність ворога впливати на поведінку громадян країн Альянсу, виявляти і нейтралізувати когнітивні операції до того, як вони досягнуть значних масштабів.

Покращення людського і технологічного пізнання — використання ШІ та інших технологій для підвищення здатності людей аналізувати інформацію, розпізнавати маніпуляції та приймати зважені рішення.

Стійкість (resilience) — здатність суспільства витримувати когнітивні удари, зберігати функціональність і швидко відновлюватися після атак.

Що це означає для кожного з нас

Звіт НАТО однозначно підкреслює: когнітивна війна — це не лише військова проблема. Це проблема кожного громадянина. Деякі експерти вже стверджують, що ми живемо в епоху безперервної прихованої війни, яка ведеться нижче порогу збройного конфлікту, але з катастрофічними наслідками для суспільної тканини.

Кілька практичних принципів когнітивної самооборони.

Медіаграмотність — це базова гігієна. Вміння розпізнавати маніпулятивний контент і перевіряти джерела стало таким самим необхідним, як миття рук.

Емоція — улюблений інструмент атаки. Контент, що викликає гнів, страх або обурення, поширюється найшвидше — і саме на це розраховують. Зробіть паузу, перш ніж репостити.

Довіра — стратегічний ресурс. Коли ви бачите контент, що посилює розкол між групами, — запитайте себе: кому це вигідно?

Інституційна недовіра — не випадковий ефект, а ціль. Підрив довіри до держави, науки, медіа та одне до одного — це не наслідок, а завдання когнітивної операції.

Критичне мислення — особистий захисний екран. У світі, де ваш мозок є полем битви, здатність мислити самостійно стає питанням національної безпеки.

Висновок: війна, в якій кожен є солдатом

Когнітивна війна вже йде. Вона не оголошується і не має чітких кордонів. Вона ведеться у вашій стрічці новин, у групових чатах, у коментарях під матеріалами.

НАТО вкладає значні ресурси в те, щоб зрозуміти цю загрозу і протистояти їй на рівні Альянсу. Але найефективніший захист починається не у військових штабах — а з критичного мислення кожного з нас.

Відтепер кібербезпека — це не лише про захист серверів і паролів. Це про захист вашого права на власні думки.

Будь ласка, залиште це поле порожнім

О, привіт
Приємно познайомитися!

Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.

Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.

ТЕГИ:Вибір редакціїДезінформаціяКібервійнаМаніпуляції в медіаНАТОПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукПопередній матеріалAnthropic відкрила пам’ять Claude для безкоштовних користувачівНаступний матеріалФейковий сайт Google встановлює PWA для крадіжки паролів і кодів 2FAкторної автентифікації