Кіберзалякування: як виявити знущання та як діяти | CyberCalm

Семенюк Валентин 05.08.2026 Поширити 13 хв. читанняКібербулінг: як розпізнати цькування в мережі та що робити

Кібербулінг давно перестав бути проблемою виключно шкільних чатів. Згідно з національним дослідженням 2026 року, 54% українських підлітків зіткнулися з онлайн-тортурами протягом останнього року, а третина учнів зізналася, що самі цькували інших. Дорослі також стають об’єктами атаки — від мобінгу в робочих чатах до організованих кампаній переслідування в коментарях, — але для них українське законодавство майже не передбачає специфічних засобів захисту. Розглянемо, що саме класифікується як кібербулінг, які функції платформ реально працюють і куди звертатися за допомогою в Україні.

Зміст

  • Що таке кібербулінг і чим він відрізняється від грубого коментаря
  • Які форми має кібербулінг
  • Що показують українські дані 2026 року
  • Дорослі теж стають мішенню
  • Нова форма цькування: ШІ-«роздягання» та дипфейки
  • Що робити, якщо цькують вас: 5 кроків
  • Інструменти платформ, які варто увімкнути заздалегідь
  • Куди звертатися в Україні
  • Що каже український закон
  • Часті запитання
  • Головне

Що таке кібербулінг і чим він відрізняється від грубого коментаря

Кібербулінг — це різновид булінгу (цькування) з використанням засобів електронних комунікацій: соціальних мереж, месенджерів, форумів, чатів, ігрових платформ, електронної пошти.

Ключова відмінність від разової образи — не в грубості висловлювань, а в одночасній наявності трьох ознак:

  • систематичність — дії повторюються, а не відбуваються одноразово;
  • наявність сторін — кривдник, жертва та, як правило, спостерігачі;
  • наслідки — приниження, страх, тривога, соціальна ізоляція або підпорядкування жертви волі кривдника.

Якщо під публікацією зʼявився один різкий коментар — це неприємно, але це не булінг. Якщо та сама особа або група щодня надсилає повідомлення, створює фейкові акаунти, публікує ваші фото з принизливими підписами чи організовує «рейд» у коментарях — ознаки цькування є.

Які форми має кібербулінг

Українські юристи виділяють щонайменше вісім типових практик, і більшість із них однаково стосуються як школярів, так і дорослих:

  • Флеймінг і тролінг — навмисні провокативні повідомлення з метою розпалити конфлікт.
  • Харасмент — потік образливих або загрозливих повідомлень, часто з анонімних акаунтів.
  • Доксинг — публікація персональних даних: адреси, місця роботи, номера телефону, інформації про родину.
  • Остракізм — демонстративне виключення з групових чатів, спільнот та командних ігор.
  • Імперсонація — створення фейкових сторінок від імені жертви, з яких публікується компрометуючий контент.
  • Дифамація й аутинг — поширення неправдивих чуток або розкриття приватної інформації без згоди.
  • Кіберсталкінг — нав’язливе відстеження онлайн-активності людини, що супроводжується погрозами.
  • Хепіслепінг — відеозйомка нападу на людину з подальшим розповсюдженням запису.

Кіберполіція окремо наголошує, що цькування нерідко починається зі зламу облікових записів: отримавши доступ до листування чи фото, кривдник використовує їх для шантажу. Ще один тривожний для України сценарій — використання кібербулінгу російськими агентами як інструменту вербування підлітків.

Що показують українські дані 2026 року

Найповніша актуальна картина — Національне дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні, проведене агенцією Sense Research на замовлення ГО Dignity Online спільно із Save the Children in Ukraine, за підтримки уряду Швеції та у партнерстві з Міністерством освіти і науки. Опитування тривало з січня до червня 2026 року, участь взяли 5737 школярів віком 6–17 років і 1076 дітей дошкільного віку.

Ключові цифри:

  • 54% підлітків стикалися з кібербулінгом протягом останнього року.
  • 40,4% отримували неприємні або образливі повідомлення,
  • 34,6% — стикалися з ігноруванням чи виключенням із груп,
  • 22,9% — з поширенням образливих повідомлень про них за їхньою спиною.
  • 35,1% школярів визнали, що самі цькували інших. Майже кожен п’ятнадцятий зізнався у насильницьких діях стосовно інших користувачів.
  • 3,3% застосовували проти інших людей інструменти штучного інтелекту.
  • Лише 25,4% школярів за рік жодного разу не натрапляли на небажаний контент у мережі.

Окремо варто виділити дані про довіру: серед старших підлітків 14–17 років лише 37% готові розповісти про небезпечну ситуацію онлайн родині, тоді як 56% поділяться нею з друзями. Це свідчить про те, що реакція дорослих здебільшого запізнюється.

Дорослі теж стають мішенню

Уявлення про булінг як про суто шкільну проблему є хибним. Найпоширеніші сценарії для дорослих такі.

Мобінг на роботі

Цькування в робочих чатах, публічні приниження на онлайн-нарадах, ізоляція від робочих комунікацій. З грудня 2022 року в Україні діє стаття 173-5 КУпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність за мобінг: штраф від 850 до 1700 грн або 20–30 годин громадських робіт для громадян і від 1700 до 3400 грн або 30–40 годин — для посадових осіб і ФОП, що використовують найману працю.

Політичні дискусії та організовані «рейди»

Коментарі під публікаціями швидко перетворюються на потік ненависті, до якого долучаються тролі — не заради аргументації, а заради ескалації. Про те, як їх розпізнати, ми писали в окремому матеріалі: як виявити тролів і чому краще з ними не сперечатися.

Колишні партнери та знайомі

Найнебезпечніший сценарій, оскільки кривдник володіє приватною інформацією: фото, листуванням, адресою, контактами родини. Звідси походять шантаж, доксинг і поширення інтимних матеріалів.

Для порівняння: у США, де такі опитування проводять регулярно, з онлайн-переслідуванням у тій чи іншій формі стикалися 41% дорослих, а з тяжчими формами — погрозами фізичною розправою, сталкінгом, сексуальними домаганнями, тривалим переслідуванням — 25% (Pew Research Center). Українських репрезентативних досліджень щодо дорослих поки що немає.

Нова форма цькування: ШІ-«роздягання» та дипфейки

Ще п’ять років тому створення підробленого відео вимагало сотень вихідних зображень і технічних навичок. Сьогодні застосунки-«роздягачі» генерують фейкові оголені зображення з одного звичайного фото — і це вже окремий інструмент цькування, передусім у підлітковому середовищі.

Законодавство повільно наздоганяє технологію. У США федеральний TAKE IT DOWN Act зобов’язав платформи впровадити механізм видалення інтимних матеріалів без згоди — зокрема згенерованих ШІ — протягом 48 годин; вимога набула чинності у травні 2026 року. Окремі штати пішли далі й забороняють самі застосунки-«роздягачі». В Україні прямої заборони на такі сервіси немає, а поширення підроблених інтимних зображень кваліфікують за загальними нормами.

Що можна зробити практично вже зараз: сервіс StopNCII.org дозволяє повнолітнім створити «цифровий відбиток» (хеш) інтимного зображення безпосередньо на своєму пристрої — саме фото нікуди не завантажується. Хеш передають платформам-партнерам (серед яких Facebook, Instagram, Threads, TikTok, Reddit, Snap, OnlyFans), які блокують спроби опублікувати відповідний файл. Інструмент працює лише з публічним контентом і не поширюється на зашифровані месенджери.

Що робити, якщо цькують вас: 5 кроків

  1. Не вступайте в діалог. Відповідь — це підживлення. Мета кривдника — отримати реакцію, і будь-яка відповідь підтверджує, що стратегія працює.
  2. Зафіксуйте докази до того, як блокувати. Зробіть скриншоти з видимими датою, часом і нікнеймом, збережіть посилання на профіль і на конкретні публікації, збережіть листування. Заблокований акаунт може зникнути з поля зору разом із доказами.
  3. Поскаржтеся на платформі, потім блокуйте. Скарга без блокування дозволяє модерації оцінити контекст. Про скаргу та блокування кривдника не повідомляють.
  4. Увімкніть фільтри й обмеження. Це знижує ймовірність повторної хвилі з нових акаунтів.
  5. Зверніться по допомогу. До близьких, до правоохоронців, до психолога. Цькування в мережі ніколи не є виною жертви — і мовчання не робить її безпечнішою.

Інструменти платформ, які варто увімкнути заздалегідь

Найдетальніший набір функцій проти цькування пропонує Instagram; аналогічні механізми існують у Facebook, TikTok, X та YouTube.

  • Приховані слова (Hidden Words) — автоматична фільтрація коментарів і запитів на повідомлення з образливою лексикою. Можна додати власний список слів і фраз.
  • Обмеження (Limits) — тимчасово приховує коментарі та запити від людей, які на вас не підписані або підписалися нещодавно. Створено саме для ситуацій раптового сплеску агресії.
  • Обмеження акаунта (Restrict) — коментарі конкретної людини бачить лише вона сама, доки ви їх не схвалите. Людину про це не сповіщають.
  • Контроль позначок і згадок — дозволяє обмежити коло тих, хто може позначати вас у публікаціях, підписах і сторіс.
  • Попередження про коментар — платформа показує автору потенційно образливого коментаря нагадування про правила спільноти ще до публікації.

Для батьків важливо: більшість цих налаштувань є неочевидними і вимкнені за замовчуванням. Пройдіть їх разом із дитиною, а не замість неї — інакше вона просто заведе другий акаунт.

Куди звертатися в Україні

  • Кіберполіція — електронне звернення через cyberpolice.gov.ua. Форма приймає опис події та вкладення з доказами.
  • Національна поліція — 102, якщо є загрози життю або здоров’ю.
  • Національна дитяча гаряча лінія — 116 111 або 0 800 500 225 (безкоштовно, анонімно).
  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації — 116 123 або 0 800 500 335, цілодобово.
  • Контакт-центр безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103 для юридичних консультацій.
  • Психологічна підтримка — перелік діючих безкоштовних ліній зібрано на сайті МОЗ.

Якщо йдеться про дитину, паралельно варто повідомити керівника навчального закладу: він зобов’язаний зафіксувати випадок і, за потреби, звернутися до поліції. Про суміжну загрозу — коли доросла особа навмисно втирається в довіру до дитини — ми писали в матеріалі про онлайн-грумінг.

Що каже український закон

Спеціальна норма в Україні одна — стаття 173-4 КУпАП. Вона стосується булінгу учасників освітнього процесу, зокрема з використанням засобів електронних комунікацій, і передбачає штраф від 850 до 1700 грн або 20–40 годин громадських робіт. За повторне порушення протягом року, дії групою осіб або щодо малолітньої особи санкція зростає до 3400 грн або 60 годин громадських робіт. За дітей до 16 років відповідальність несуть батьки. Окремо карається бездіяльність керівника навчального закладу, який не повідомив поліцію про випадок цькування.

Якщо в діях кривдника є ознаки кримінального правопорушення, застосовують норми Кримінального кодексу. Найчастіше йдеться про такі статті:

  • ст. 120 — доведення до самогубства або замаху на нього, зокрема через систематичне приниження людської гідності чи шантаж (до 10 років позбавлення волі);
  • ст. 129 — погроза вбивством;
  • ст. 161 — цькування за расовою, національною, релігійною ознакою або ознакою інвалідності;
  • ст. 182 — порушення недоторканності приватного життя (зокрема доксинг);
  • ст. 189 — вимагання, коли цькування супроводжується шантажем;
  • ст. 361 — несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем, якщо кривдник зламав акаунт жертви.

Головна прогалина очевидна: систематичне цькування дорослої людини поза освітнім процесом і поза робочим колективом окремою нормою не охоплюється. Юристи зазначають, що постраждалим доводиться діяти через загальні норми — про захист честі, гідності та ділової репутації або через ті самі статті Кримінального кодексу.

Часті запитання

Чи можна подати заяву про кібербулінг анонімно?

Ні. Офіційна заява до поліції чи кіберполіції вимагає ваших контактних даних — без них справу не зареєструють. Анонімно можна звернутися на гарячі лінії 116 111 і 116 123 по психологічну та правову консультацію.

Що робити, якщо кривдник анонімний?

Анонімність в інтернеті умовна. Фіксуйте всі посилання, нікнейми, позначки часу та скриншоти й подавайте звернення до кіберполіції — встановлення особи за цифровими слідами належить до її компетенції. Самостійно проводити «розслідування» й публічно звинувачувати конкретних осіб не варто: це може призвести до позову проти вас.

Чи вважається кібербулінгом одна образлива публікація?

Формально ні — бракує ознаки систематичності. Але якщо публікація містить погрозу, персональні дані або інтимні матеріали, це може бути окремим правопорушенням незалежно від повторюваності.

Чи варто видаляти сторінку в соцмережі?

Не поспішайте. Насамперед збережіть докази й подайте скаргу — після видалення акаунта відновити листування буде складно. Тимчасове деактивування профілю або переведення його в приватний режим зазвичай працює краще, ніж повне видалення.

Хто відповідає за булінг, якщо кривднику менш ніж 16 років?

Адміністративну відповідальність за дітей до 16 років несуть батьки або особи, які їх замінюють. З 16 років особа відповідає самостійно, а за особливо жорстоке поводження кримінальна відповідальність настає з 14 років.

Головне

Кібербулінг — це не «складнощі спілкування» і не побічний ефект відкритого інтернету. Це системна поведінка з передбачуваними наслідками для психічного здоров’я, яка в Україні вже має правові рамки — щоправда, поки що переважно для дітей та працівників. Мінімальний набір дій незмінний для будь-якого віку: не підживлювати кривдника реакцією, зафіксувати докази, скористатися вбудованими інструментами платформи, звернутися до людей та органів, які можуть допомогти. Додаткові поради для батьків зібрано в матеріалі «Як попередити кібернасильство: поради Кіберполіції України».

Якщо цькування вплинуло на ваш емоційний стан або стан вашої дитини, звернення до психолога — не надмірна реакція, а нормальний крок. Чинні безкоштовні лінії підтримки зібрано на сайті МОЗ.

Будь ласка, залиште це поле порожнім

О, привіт
Приємно познайомитися!

Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.

Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.

ТЕГИ:ІнтернетБезпека дітей в ІнтернетіВибір редакціїкібербулінгпереслідування Поділитися Facebook Threads Копіювати посилання Друк Попередня стаття Як заблокувати окреме відео чи цілий канал на YouTube для дитини Як заблокувати окреме відео чи цілий канал на YouTube для дитини Наступна стаття Signal дозволив підключати другий смартфон і Android-планшет до одного акаунта Signal дозволив підключати другий смартфон і Android-планшет до одного акаунта

В тренді

Групові чати в Signal: як забезпечити максимальну приватність і контроль

Signal додав нову функцію безпеки для захисту від атак «людина посередині»

13.08.2026 Як змінити обліковий запис Google за замовчуванням на Android

Як змінити обліковий запис Google за замовчуванням на Android

16.08.2026 Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми

Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми

11.08.2026 smartphone vs camera

Смартфон проти камери у 2026 році: коли мобільної камери вже замало

10.08.2026 Альтрнатива Chrome: Кращі браузери для захисту конфіденційності

Альтернативи Chrome у 2026 році: браузери для тих, хто дбає про приватність

10.08.2026 Як налаштувати батьківський контроль на iPhone Смартфон

Як налаштувати батьківський контроль на iPhone: актуальна інструкція для iOS 26

10.08.2026 Штучний інтелект уперше спроєктував повні геноми вірусів Кібербезпека

Штучний інтелект уперше спроєктував повні геноми вірусів — 16 із них виявилися життєздатними

07.08.2026 12 розширень для Google Chrome: продуктивність і ШІ у вашому браузері Кібербезпека

Як вимкнути безпечний пошук у Google: три режими SafeSearch і що робити, якщо налаштування заблоковано

06.08.2026 Як заблокувати окреме відео чи цілий канал на YouTube для дитини Кібербезпека

Як заблокувати окреме відео чи цілий канал на YouTube для дитини

05.08.2026

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *