Наталя Зарудня
ByНаталя ЗарудняГоловний редакторГоловний редактор та засновниця CyberCalm. Понад 10 років у царині кібербезпеки та технологічної журналістики. Пишу про захист даних, мобільну безпеку, штучний інтелект та соціальні мережі.Follow: 11.08.2026 Поширити 11 хв. читання
Центр стратегічних комунікацій НАТО у Ризі (NATO StratCom COE) опублікував аналіз «Crisis, Control, Crusade: Russiaʼs Propaganda Architecture» — четверту поспіль роботу центру, що присвячена внутрішнім комунікаціям росії в період повномасштабної війни. Ключова думка: здатність кремля підтримувати лояльність населення до тривалої війни базується не стільки на змісті окремих заяв, скільки на комунікаційній системі, яка трансформує невизначеність у відчуття стратегічної послідовності.
Зміст
- Що саме було досліджено
- Формула 3C
- Вісімнадцять годин вразливості
- Кожна платформа має свою роль — і свою вразливість
- «Крокус»: як витісняються альтернативні версії
- «Мир» — це не про переговори
- 9 травня як інструмент мобілізації
- Тува та Бурятія: стримування без агрегування
- Де система дає збій
- Війна перетворилася на бюрократичну рутину
- Які висновки з цього випливають
Автори дослідили 15-місячний період — з 1 січня 2024 до 31 березня 2025 року — і приблизно 3,13 мільйона одиниць контенту. Висновок, який відрізняє цю роботу від попередніх: пропагандистський апарат росії еволюціонував від жорсткої ієрархії до адаптивної екосистеми, здатної витримувати удари, тестувати наративні рамки та інтегрувати повідомлення між різними платформами. Однак саме через це в ній виявилися структурні прогалини, які піддаються вимірюванню в годинах.
Що саме було досліджено
До вибірки увійшли 24 749 статей з російських державних вебсайтів, 1 224 записи телевізійних передач та 1,86 мільйона публікацій з 414 каналів у Telegram. Додатково аналітики зібрали порівняльний масив з 1,25 мільйона одиниць — з незалежних російських та закордонних новинних ресурсів і соціальних мереж 22 країн мовами оригіналу.
Використані методи включають текстові ембединги для групування наративів, вимірювання тональності, визначення часових сплесків та глибокий аналіз відео, який дозволяє розпізнавати зміст роликів без текстового опису чи субтитрів.
Формула 3C
Ключовим висновком дослідження є відтворюваний трифазний цикл, який автори назвали 3C: Crisis → Control → Crusade (криза → контроль → хрестовий похід).
- Криза (0–18 годин). Інформаційна дезорганізація, відтерміноване визнання події, тестування різних версій.
- Контроль (18–72 години). Консолідація інформації між платформами, емоційне обрамлення.
- Хрестовий похід (понад 72 години). Піднесення тактичного епізоду до рівня цивілізаційної моральної боротьби.
На операційному рівні цикл реалізується через послідовність DTCA — Delay → Test → Consolidate → Amplify (затримка → тестування → консолідація → підсилення). Спочатку система зберігає мовчання, доки не узгоджує позицію; потім тестує альтернативні версії в Telegram; далі синхронізує їх між платформами; і врешті підсилює через повторення та емоційне нагнітання.
Вісімнадцять годин вразливості
Найціннішим у цій моделі є її вимірність. Під час операції, розпочатої Силами оборони України 6 серпня 2024 року, російські державні медіа мовчали сім годин, перш ніж визнати прорив; координація на рівні кремля зайняла 18 годин.
Під час терористичного акту в «Крокус Сіті Холі» вже протягом першої години 16% усього висвітлення згадувало Україну — це свідчить про те, що система почала тестувати версії ще до централізованого узгодження і до того, як відповідальність взяло на себе угруповання ISIS-K. Додатковий випадок, розглянутий авторами окремо, — інцидент навколо Калінінграда в січні 2025 року — показав аналогічну картину: активність у Telegram досягала піку за дві-чотири години до офіційних заяв Державної Думи.
Висновок авторів: перші 18 годин є найбільш вразливою фазою системи. Саме тоді рамку події можна встановити раніше, ніж централізована координація витіснить альтернативні пояснення. Тому ефективна протидія повинна базуватися на швидкості, чіткості та рамкуванні, а не на вичерпності.
Кожна платформа має свою роль — і свою вразливість
Пропаганда росії не є монолітним інструментом. Це ієрархічна екосистема з розподіленими функціями, де кожен майданчик виконує власне завдання і має власну вразливість.
Державні вебсайти — kremlin.ru, government.ru, mil.ru, duma.gov.ru, mid.ru та інші — встановлюють інституційну довіру та базову лінію офіційної позиції. Їхня мова є технічною та юридичною, а публікації системно відстають від соціальних мереж через міжвідомчі узгодження, юридичну перевірку та схвалення керівництвом. Дисципліна повідомлень тут досягається ціною швидкості.
Телебачення відповідає за емоційну мобілізацію та моральні настанови. Воно залишається основним джерелом інформації для старших вікових груп та населення за межами великих міст — і формує не стільки думку, скільки емоційне ставлення до війни.
Telegram у дослідженні названо центральною нервовою системою: він забезпечує швидкість, слугує інфраструктурою для підсилення та сегментації аудиторій. Зовні екосистема виглядає плюралістичною та стихійною, але канали, що позиціонують себе як незалежні, регулярно тиражують майже ідентичні формулювання з мінімальним часовим розривом. Ця суперечність — децентралізований вигляд при синхронному виході — є структурною ознакою платформи.
«Крокус»: як витісняються альтернативні версії
Теракт у «Крокус Сіті Холі» 22 березня 2024 року забрав життя 149 людей, понад 600 отримали поранення. Слідчий комітет росії заявив, що напад було сплановано та здійснено в інтересах чинного керівництва України; Київ і Вашингтон цю версію відкинули.
Аналіз тональності показав, що 23 березня 2024 року стало найнегативнішим днем усієї 15-місячної вибірки — середній показник становив −40,9%. Другим за рівнем негативності виявився 6 серпня 2024 року, день початку операції на Курщині, з показником −40,1%.
Дослідники описують подальші події як витіснення наративу: російські медіа зійшлися на версії про український слід, і вона витіснила альтернативні пояснення. Затримання підозрюваних поблизу кордону з Україною стало достатнім обґрунтуванням, хоча Білорусь була не менш імовірним географічним маршрутом. У комунікаційній архітектурі кремля теракт виступив як перезавантаження порядку денного: він відвернув увагу від суперечок навколо президентських виборів, обірвав опозиційні наративні цикли та згуртував аудиторію навколо теми жалоби, єдності та пошуку зовнішнього винуватця.
«Мир» — це не про переговори
Окремий розділ присвячено тому, як росія говорила про мир упродовж 2024–2025 років. Риторика еволюціонувала від прямого заперечення до умовної нормалізації — але без жодного помʼякшення вимог. Мир послідовно подавався як умовний, абстрактний та підпорядкований воєнним і геополітичним цілям росії.
Політична траєкторія Дональда Трампа виступала як прискорювач наративу, а не як поворотний пункт. Російські медіа вибірково підсилювали ті аспекти його риторики, що збігалися з внутрішніми наративами: критику західних союзників, скепсис щодо тривалої підтримки України, заклики до переговорів в умовах втоми Заходу. Заяви, критичні щодо росії або обумовлені суверенітетом України, маргіналізувалися чи пропускалися.
Показово, що 6 листопада 2024 року — день перемоги Трампа на виборах — позначився найпозитивнішою тональністю за весь період дослідження. Однак аудиторію до компромісу не готували. Натомість у ній формувалася інтерпретаційна гнучкість: здатність сприймати будь-який майбутній розвиток подій без зміни політики.
9 травня як інструмент мобілізації
Дослідження показує, що 9 травня в комунікації кремля давно перестало бути актом вшанування пам’яті. Це робоча інтерпретаційна рамка, яку розгортають заздалегідь.
Комеморація 1945 року та виправдання поточної війни синхронізовані свідомо: офіційні промови, регіональні комунікації та місцеві заходи відтворювали однакові тематичні структури — єдність, жертовність, лояльність. Українські атаки безпілотниками та ракетами по російських регіонах 9 травня були представлені не як військові операції, а як навмисні напади на цивільне населення у «найсвятіше свято».
Автори наголошують: такий прийом є більш стійким, ніж прості фейки, оскільки він інтегрує сконструйоване виправдання у справжнє почуття скорботи. Спростовувати доводиться не окреме твердження, а саме зрощення пам’яті з мобілізацією.
Тува та Бурятія: стримування без агрегування
Найбільш витончений розділ дослідження присвячено тому, як росія управляє власними втратами. Два етнічні регіони з непропорційно високими показниками загиблих на душу населення, Тува та Бурятія, стали прикладом стратегії, яку автори називають стримуванням без агрегування.
Втрати не приховують — їх ретельно роздрібнюють. Загиблих показують через локальні, персоналізовані історії героїзму, родинної гордості та общинної честі, а не як сукупну або статистично виняткову цифру.
Стилістика представлення різна. У Туві мобілізаційного контенту помітно небагато, а війну інтегрують у культурні мотиви обов’язку, вшанування предків і стоїчного терпіння; у стрічках переважають теми повеней, кримінальних справ та інфраструктурних проблем. Бурятія, навпаки, демонструє відкриту нормалізацію та героїзацію: постійний потік некрологів, оголошення про пільги для учасників війни та їхніх родин, релігійні церемонії, інтегровані в регіональну ідентичність.
Результат в обох випадках однаковий: визнання без узагальнення, емоція без політизації. Горе і гнів перенаправляються на зовнішнього ворога, не дозволяючи регіональним претензіям перерости в національне питання про те, хто саме платить за війну.
Де система дає збій
Дослідження також фіксує межі функціонування цієї системи. Протягом доби після теракту в «Крокусі» росія просувала три різні наративи щодо причетності України, але в західних заголовках вони з’являлися переважно поряд із контрнаративами, а не самостійно. Автори дійшли висновку, що головна мета таких кампаній є внутрішньою: мобілізувати власне населення, а не переконати закордонну аудиторію.
Ще одна вразливість — тертя між елементами системи. Під тиском кризи взаємодія між платформами демонструє видимі збої: затримки офіційних публікацій, розсинхронізація телебачення, розбіжності між офіційними каналами та проксі-голосами. Регіональні повідомлення, адаптовані окремо для прикордонних областей, етнічних республік та столичної аудиторії, бувають взаємно несумісними — і це помітно тим, хто читає кілька каналів одночасно.
Війна перетворилася на бюрократичну рутину
До березня 2025 року висвітлення подій на Курському напрямку в Telegram набуло квазібюрократичного ритму: тривоги, відбої, звіти протиповітряної оборони — усе за стандартизованими форматами. Паралельно змінилася й мова виправдання війни: від денацифікації та відплати — до оборони, віри та обов’язку.
Це знижує навантаження на пропагандистську систему, але створює інший ризик. Тривала нормалізація призводить до втоми, ерозії мобілізаційного потенціалу та зниження ефективності наративів у довгостроковій перспективі.
Які висновки з цього випливають
Практичні висновки авторів адресовані передусім стратегічним комунікаціям держав, але можуть бути прочитані і як принципи інформаційної гігієни.
Перший: реагувати слід у перші години, а не спростовувати за тиждень. Після консолідації системи спростування конкурує вже не з версією, а зі сформованою рамкою.
Другий: ресурси моніторингу варто розподіляти відповідно до інтенсивності загрози, а не рівномірно. Telegram — головна ціль для раннього втручання, телебачення — арена для тривалої боротьби за легітимність.
Третій: мирну риторику росії слід інтерпретувати як інструмент управління внутрішньою легітимністю, а не як сигнал готовності до переговорів.
Четвертий: розсіяні дані про втрати мають аналітичну цінність саме в агрегованому вигляді. Нерівність стає політично дестабілізаційною лише тоді, коли видно систему, а не окрему жертву.
Окремо автори відзначають цінність глибокого аналізу відео: модель, застосована до 13 592 зображень і коротких відео за перший період на Курщині, виявила 4 057 одиниць контенту про Курськ, які текстовий моніторинг просто не зафіксував би — оскільки на платформах коротких відео описи часто відсутні.
Дослідження не відображає офіційну позицію НАТО чи NATO StratCom COE. Повний текст доступний на сайті центру безкоштовно.
Будь ласка, залиште це поле порожнім
О, привіт
Приємно познайомитися!
Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.
ТЕГИ:аналітикаВибір редакціїДезінформаціядослідженняКібервійнаМаніпуляції в медіаНАТОросійська пропаганда Поділитися Facebook Threads Копіювати посилання Друк Попередня стаття 
Витік даних у CEVA Logistics: Valve попереджає європейських покупців обладнання Steam Наступна стаття 
Браузери на Chromium замість Chrome: що ви втрачаєте разом із Google
В тренді
Серпневий Patch Tuesday: Microsoft закрила 421 вразливість, зокрема 0-day для атак Lazarus
12.08.2026 
ШІ визначає місце зйомки фото у 9 випадках із 10 — і шахраї вже будують на цьому фішинг
17.08.2026 
Signal додав нову функцію безпеки для захисту від атак «людина посередині»
13.08.2026 
Anthropic позначатиме згенерований Claude контент невидимими водяними знаками
12.08.2026 
Смартфон проти камери у 2026 році: коли мобільної камери вже замало
10.08.2026
Рекомендовано
Кібербезпека
Штучний інтелект уперше спроєктував повні геноми вірусів — 16 із них виявилися життєздатними
07.08.2026 
Кібербезпека
Кібербулінг: як розпізнати цькування в мережі та що робити
05.08.2026 
Кібербезпека
У ЄС запрацювали правила прозорості ШІ: чат-боти мають попереджати про себе, а дипфейки — маркуватися
04.08.2026 
Новини
Google Earth дозволяв «домалювати» війну на справжніх супутникових знімках. Функцію вимкнули за добу
02.08.2026
Джерело