Японія на крок ближче до незалежності: успішний запуск останнього навігаційного супутника
Японія значно наблизилася до створення власної супутникової системи навігації, здатної функціонувати незалежно від американської GPS, з успішним виведенням на орбіту нового навігаційного супутника Michibiki №7 (QZS-7). Запуск відбувся вранці 11 серпня з космічного центру Танэгасіма за допомогою ракети-носія H3. Приблизно через 29 хвилин після старту супутник успішно відокремився від верхнього ступеня ракети та зайняв розрахункову орбіту. Цей апарат формально завершує формування базової мережі японської системи.
Джерело зображення: JAXA
Втім, повноцінною орбітальну групу Японія ще не сформувала. Нагадаємо, у грудні 2025 року попередня спроба запуску супутника Michibiki №5 завершилася невдало: через несправність системи кріплення апарат не відділився від ракети-носія і був втрачений. Таким чином, наразі фактично функціонує угруповання з шести апаратів, і достеменно невідомо, чи буде вона офіційно введена в експлуатацію в такому вигляді.
Унікальна орбіта для точної навігації
Ключовою особливістю японської супутникової системи Quasi-Zenith Satellite System (QZSS) є її нетипова орбітальна конфігурація. На відміну від глобальних систем, таких як GPS, Galileo, ГЛОНАСС та BeiDou, які використовують десятки супутників на переважно середніх навколоземних орбітах, японська система орієнтована насамперед на потреби Японії та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Частина її супутників рухається по сильно нахилених геосинхронних квазізенитних орбітах. Це дозволяє супутникам протягом тривалого часу перебувати майже в зеніті над територією Японії.
Таке рішення є надзвичайно вигідним для навігації в гірських місцевостях та в умовах щільної міської забудови висотними будівлями, де сигнали супутників GPS, розташованих низько над горизонтом, часто блокуються рельєфом та спорудами. Система QZSS сумісна з GPS і зазвичай працює в парі з нею, ефективно збільшуючи для японських користувачів загальну кількість доступних навігаційних супутників.
За наявності семи супутників, що працюють над Японією, в будь-який момент часу користувачі повинні мати можливість бачити щонайменше чотири супутники QZSS. Це мінімально необхідна кількість для автономного визначення тривимірних координат та часу. Це дозволить країні розбудувати власну навігаційну систему, незалежну від зовнішніх джерел сигналів, та одночасно підвищити надійність національного позиціонування. У перспективі планується подальше розширення системи QZSS. Уряд Японії вже ухвалив рішення про створення угруповання з 11 супутників, що забезпечить резервування та підвищену стійкість до відмов. Очікується, що цей проєкт буде завершено до кінця 2030-х років, але це вже нова сторінка історії.
До речі, успішний запуск нової ракети-носія H3 сам по собі є значним досягненням японської космічної галузі. За неповний десяток польотів ця ракета мала дві серйозні аварії та низку інших інцидентів. Тому цей успішний старт є особливо цінним.
Порада від Soft Portal:
Запуск нового супутника QZS-7 є важливим кроком для Японії у створенні власної, незалежної системи супутникової навігації. Це означає потенційне підвищення точності та надійності позиціонування для користувачів у регіоні, особливо в складних умовах міської забудови чи гірській місцевості. Для України це також може бути цікавим прецедентом, що демонструє можливості розвитку національних космічних технологій.