Америка додасть санкцій: на кого і як вони можуть натиснути 25.10.2024 15:20 Укрінформ Очікуємо влучних ударів по постачальниках компонентів для російської зброї – можливо, через сфери фінансів, ІТ та енергетику
У вівторок 22 жовтня стало відомо, що Сполучені Штати Америки запровадять нові санкції, спрямовані на стримування військових зусиль Росії в Україні. Міністр фінансів США Джанет Єллен, як повідомляє Bloomberg, анонсувала, що санкції також стосуватимуться «посередників у третіх країнах, які постачають Росії критично важливі ресурси для її військовослужбовців». Паралельно Financial Times писала, що Туреччина таємно заблокувала експорт до Росії товарів військового призначення американського походження після того, як отримала попередження від США про можливі "наслідки". Зміни до митної системи зробили неможливими експорт понад 40 категорій товарів американського походження, які наші західні партнери вважають критично важливими для військових дій РФ в Україні. Можемо тільки уявити, які партії бойового спорядження доти могли постачатись цим каналом. Також турецькі банки різко скоротили бізнес із російськими контрагентами цього року, коли США видали указ, що загрожує санкціями проти кредиторів, які обробляють транзакції для ВПК Кремля. А минулого тижня, нагадаємо, США вперше ввели санкції проти компаній КНР, які безпосередньо розробляють і виробляють зброю (безпілотники) для Росії.
Більш жорсткого режиму санкцій ми чекали давно. Судячи з останніх подій, виникає питання – чи дійсно вже дійшло до посилення контролю і чи впораються Штати з роллю світового поліцейського.
Точкові санкції чи стратегічні рішення
"Обурливо. Нещодавня експертиза північнокорейської ракети KN-23/24, збитої в Україні, виявила численні нещодавно вироблені компоненти західного виробництва. Путін і Кім (Кім Чен Ин) досі мають до них доступ. Ми закликаємо союзників рішуче відреагувати, посилити санкції та експортний контроль, зміцнити наш повітряний щит", – так писав минулої неділі у соцмережі Х міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Він закликав союзників посилити санкції та експортний контроль, щоб не допускати в майбутньому використання західних компонентів для російського та північнокорейського виробництва ракет, які використовуються для ударів по Україні.
В ракеті KN-23/24, яку збили 7 вересня в Полтавській області, знайшли елементи виробництва дев’яти (!) західних компаній (дослідження Незалежної антикорупційної комісії).
Уламки північнокорейської ракети. Фото gettyimages
Зокрема, американської Analog Devices, Broadcom,, NXP Semiconductors (Нідерланди), TRACO Electronic AG (Швейцарія), XP Power (Великобританія). І то все ключові елементи систем навігації та комунікації. Про те, як РФ вдало обходить обмеження за сприяння не тільки власних союзників, а і наших (нехай і мовчазного), в публічному просторі писалося і говорилося вже чимало. Бракувало тільки рішучої протидії. То це вже її початок чи ще ні?
Насамперед, це вже схоже на розуміння того, що для отримання ефекту від санкцій необхідно також застосування санкцій вторинних – проти тих, хто їх порушує, вважає Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. У самій заяві Джанет Єллен про вторинні санкції як такі не йдеться – лише про «санкції проти третіх країн», зауважує Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії, членкиня Антикорупційної ради при МОУ. Враховуючи тенденцію останніх років, це, ймовірніше за все, означатиме точкове «засанкціонування» компаній в третіх країнах, – говорить вона. – Подібні санкційні пакети ми бачили і в минулому, вони вносяться доволі регулярно». Вторинні ж санкції як такі передбачають більше ніж просто внесення хоч би й сотні компаній в санкційні списки – в ідеалі має йтися про стратегічну санкційну політику, яка охоплюватиме не точкові кейси, а окремі сектори економіки чи інших важливих сфер економічної життєдіяльності в третіх країнах. Поки що важко визначити, чи мова саме про це. «Якщо буде нова ітерація (повтор – Ред) обмежень щодо точкових компаній, то сукупна ефективність прогнозується невисока, – пояснює пані Олена. – Якщо ж це заходи, які можуть і не бути вторинними санкціями за суттю, але концептуально все ж таки стосуватимуться стратегічного рівня, то це, звісно, матиме вищі шанси ефективності».
Чи не найбільш ефективним з усіх обмежень, запроваджених проти Росії, було розпорядження президента Байдена від грудня 2023 року про те, що фінансовим установам у світі забороняється мати контакти з військово-промисловим комплексом Росії, бо інакше цим структурам заборонять використовувати національну валюту США, нагадує Іван Ус. А за різними оцінками, від 43 до 70 відсотків платежів у всьому світі відбувається саме у цій валюті. Це призвело до того, що вже на початку поточного року спочатку в Туреччині (десь в лютому), а в березні вже і в Китаї почали говорити про зменшення обсягів взаємопереказів з Росією (що створило для неї суттєві складнощі щодо розрахунків). Експерт звертає увагу ще на одну важливу санкцію – заборону на використання валюти Московською валютною біржею. «Вона призвела до того, що зараз курс рубля стає все більш, скажімо так, профанацією», – пояснює він. Зазвичай він формувався за результатами торгів на валютній біржі Центральним банком Росії. «Зараз торгів долара немає, а Китаю Штати дозволяли без вторинних санкцій надавати свою валюту РФ до 12 жовтня (що з цим дозволом наразі, інформація не надходила), – говорить Ус. – Але ми
Фото leadership.ng
США заборонили долар, а Європа євро і Росія дуже залежить від юаню, перекрити цей канал розрахунків – і то буде фінансовий шок. «Тому Російська Федерація виступає з пропозиціями щодо переведення розрахунків у криптовалюту, але це дуже тонкий момент, державні установи її не люблять», – говорить пан Іван про складнощі, які так чи інакше для Росії створюються.
Як промацати тонкі ланки
У своїй пропаганді Росія поширює наратив про те, що Захід вже програв економічно через санкції, які знищують їхні економіки, а РФ не ізолюють, говорить Єгор Брайлян, аналітик Детектор медіа, доцент кафедри міжнародних відносин і стратегічних студій НАУ. «Особливо цей наратив посилився під час саміту BRICS у Казані 22-24 жовтня», – каже він. Оскільки й на Заході розуміють, що санкції загалом дали несуттєвий ефект, на думку Івана Уса, зараз на порядку денному – матеріалізація рішення міністів фінансів Великої сімки стосовно того, що при укладанні експертних контрактів на заборонену для РФ продукцію компанії-експортери повинні гарантувати, що цей продукт не опиниться в Росії. У сертифікаті кінцевого експлуатанта має бути зазначено, що Росія не може бути експлуатантом цієї продукції. І тут буде головним те, як пропишуть відповідальність за порушення заборони. Вже у 14-му пакеті санкцій був пункт – компанії повинні включати вимогу щодо заборони реекспорту до Росії. «Будуть думати над формами контролю і, гадаю, це може дати ефект, – говорить Іван Ус. – Очікую, що США будуть працювати в цьому напрямку». Зокрема, аби домовитися з ІТ-компаніями щодо використання програмного забезпечення в Росії. Якщо їм через внутрішнє законодавство заборонять оновлювати програмне забезпечення для Російської Федерації, у Росії будуть відчутні проблеми. «Для санкційного тиску ще велике поле, – вважає експерт. –
Інше питання – політичне рішення накласти санкції на людину або країну, яка потрібна й США. Є санкції проти багатьох російських товарів, а проти титану – жодної, звертає увагу Ус. Тому що російський титан потрібен для будівництва літаків і в США, і в Канаді, і в Європейському Союзі. Недарма у президентському мирному плані є пункт про необхідність підтримання економіки України і розвитку видобутку важливих для економік США та ЄС копалин – зокрема, руди, з якої виробляється титан. «Побудуйте виробництва титану в Україні на її сировині чи поблизу і Росія не буде потрібна», – наводить приклад він.
Іншою делікатною проблемою є «тіньовий флот» РФ, що його Москва використовує, щоб перевозити нафту, яка перебуває під санкціями Заходу. «Вони нічого не зробили, щоб ліквідувати ці юридичні вразливості. А санкції можуть працювати лише в сукупності з політичною волею Заходу, щоб Україна перемогла РФ, а Москва програла», – говорить Брайлян.
Грецький танкер. Фото marinetraffic.com/Kostas Lalousis
Не те щоб зовсім нічого – ось у середині жовтня Велика Британія запровадила санкції проти 18 російських нафтових танкерів і чотирьох танкерів для перевезення скрапленого природного газу. Цей найбільший на сьогодні пакет санкцій проти тіньового флоту Путіна призведе до збільшення загальної кількості нафтових танкерів, на які потрапили санкції, до 43, йдеться у пресрелізі британського МЗС. «Я взяв за себе особисту місію стримувати Кремль, замкнувши сітку навколо Путіна та його мафіозної держави, використовуючи всі наявні в моєму розпорядженні інструменти», – заявив з цього приводу міністр закордонних справ Девід Леммі. Та загалом Росія збільшила потужність свого «тіньового флоту» нафтових танкерів майже на 70% порівняно з минулим роком, попри санкції проти страховиків і судноплавних компаній, повідомляло Financial Times 14 жовтня.
«Тіньовий флот» — це медійна технологія, за допомогою якої намагаються прикрити участь в перевезенні російської нафти абсолютно конкретних країн, а також, можливо, небажання вживати простих та зрозумілих заходів, писав у своїй колонці на nv.ua керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень, головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко. За його підрахунками, цю тінь більш ніж на 30% складають, зокрема, танкери Греції – всього 29. 11 – китайських, 6 – турецьких, 5 належать Молдові…
На кого подіє добре слово з пістолетом
Традиційно подібні санкційні пакети охоплюють доволі стандартний набір країн: передусім Китай, Туреччина та ОАЕ, говорить Олена Трегуб. Враховуючи вагу цих країн як у суто фінансових, так і безпосередньо фізичних аспектах ухилення від санкцій, наймовірніше, можемо очікувати саме їх у новому санкційному пакеті. «Та географія ухиляння від санкцій занадто широка і не виключено, що, скажімо, цей пакет може охоплювати й інші держави, зокрема азійські, в яких виробляється чимало західної продукції вторинного призначення», – зауважує вона. Зараз зросла загроза з боку КНДР, яка проводить час від часу випробування своїх балістичних ракет, і очікується, що нові санкції будуть стосуватися КНДР, вважає Єгор Брайлян.
«Думаю, у США є вплив на багато країн – щодо фінансової сфери насамперед, а фінансові санкції – найбільш жорсткі, – говорить Іван Ус. – Ймовірно, насамперед це вплине на країни, які є великими реекспортерами товарів, наприклад, Об’єднані Арабські Емірати». ОАЕ є другими після США реекспортерами товарів у світі і їх допомога суттєво дозволяє Росії оминати санкції.
На думку експерта, варто широко працювати з країнами Затоки. Як відомо, міністр нафтової промисловості Саудівської Аравії заявив про рішення збільшити видобуток нафти і бачення ціни на нафту на наступний рік на рівні 50 доларів за барель. «Бюджет Росії на наступний рік намалювали з розрахунку 69,5 доларів за барель, і в цьому бюджеті зазначено, що 73% доходів – це нафто-газова галузь, тобто для Росії зменшення світових цін на нафту буде катастрофічним, – вважає Ус. – І всі оці складові можуть призвести до очікуваного всіма нами ефекту».
Головна проблема – вдало провести перемовини, зокрема, неформальні. На прикладі Туреччини якраз можна ілюструвати, як працює і наскільки обширною є неформальна комунікація, говорить Олена Трегуб. Навіть про своє рішення обмежити торгівлю компонентами, що, як вважають західні союзники, використовуються в озброєнні, Туреччина не оголосила публічно – через «політичну делікатність», розповіло джерело Financial Times. Звісно, це не заважає цій країні паралельно брати участь у саміті БРІКС у Казані – це питання ширше проблеми експорту військових товарів в РФ чи товарів подвійного призначення, які масово проходять через Туреччину».
На саміті у Казані. Фото en.apa.az
Іншими словами, США не може всеосяжно диктувати всім подібним до Туреччини країнам, як їм жити –
Тетяна Негода, Київ
Перше фото – J. Scott Applewhite / AP Photo
Источник: www.ukrinform.ua