Візит Зеленського до США: Контекст, очікування й підсумки 13.12.2023 11:33 Укрінформ Зустрічі в США засвідчили, що підтримка України – це насамперед про життя людей, захист демократії та обіцянки, підтримані обома партіями в Конгресі
У вівторок завершився дводенний візит Президента України до Вашингтона, який був, з одного боку, необхідним, а з іншого – непростим з огляду на те, що американський Конгрес досі не просунувся в ухваленні допомоги нашій країні. Підтримка України віднедавна стала чинником політичного протистояння між республіканцями й демократами, і зараз це протистояння поступово переміщується в площину виборів президента США й більшої частини Конгресу. Чи загрожує це інтересам самої України, як міг вплинути на ситуацію візит Президента Зеленського до Вашингтона і якого розвитку можна чекати далі?
УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ ТА ВИБОРИ В США
Позиція демократів щодо подальшої підтримки України є чіткою: допомога має продовжуватися, адже адміністрація США й особисто Байден неодноразово заявляли, що прагнуть перемоги України. Це відповідає інтересам національної безпеки самих Сполучених Штатів, наголошують у Білому домі. Це відповідає інтересам усього демократичного світу, «заснованого на силі права, а не на праві сили», зазначають не тільки в США.
Крім того, перемога України – це мета, яку фактично визначив у своїй новій виборчій програмі чинний президент Джо Байден. Іншими словами, він зробив ставку на поразку Кремля. І в цьому його інтереси цілком співпадають з інтересами українців.
Позиція республіканців полягає в тому, щоби послабити чинну адміністрацію на чолі з Байденом та посилити виборчі позиції свого єдиного кандидата, який буде визначений за підсумками праймеріз влітку наступного року. Наразі в битві за право стати єдиним кандидатом від цієї партії з великим відривом лідирує Дональд Трамп, відомий своїм негативним ставленням до України. За даними останніх соцопитувань у США, підтримка Трампа серед республіканців перевищує 60%, у той час як інші його однопартійці набирають трохи більше 10%. Це означає, що переважна частина республіканського електорату розділяє основні погляди експрезидента США, а представники республіканців у Конгресі орієнтуються саме на погляди своїх виборців, тобто на платформу Трампа.
Наступної осені крім виборів президента США відбудуться також вибори всіх 435 членів Палати представників і третини Сенату. Саме тому нинішні члени Конгресу звертають увагу, як реагують виборці на те чи інше політичне рішення, в тому числі щодо України. І саме тому позиція колишнього президента Трампа, який зараз твердо очолює рейтинги Республіканської партії, стала переважною в Конгресі.
ДОПОМОГА УКРАЇНІ: ПІДХОДИ ДЕМОКРАТІВ І РЕСПУБЛІКАНЦІВ
Така тенденція чітко простежується в підходах демократів і республіканців до запиту президента Байдена з підтримкою України, Ізраїлю, Тайваню, а також виділенням коштів на посилення прикордонної політики. Коли Байден у жовтні вніс свій запит до Конгресу, у політичних та експертних колах США звертали увагу, що він включив підтримку України й Ізраїлю в один пакет. Розрахунок полягав у тому, що республіканці не зможуть відмовити в допомозі Ізраїлю на тлі атак ХАМАСу. Крім того, єврейське лобі в США має дуже впливові позиції, в тому числі в плані фінансування виборчих кампаній до Конгресу й Білого дому.
Республіканці спробували відокремити допомогу Ізраїлю із запиту Байдена, а підтримку України прив’язати до прикордонного питання. Однак ця спроба зрештою не спрацювала. Після того, як демократична більшість у Сенаті зробила свій крок у відповідь, республіканці просто заблокували процедурне голосування всього пакету, навідріз відмовившись від будь-яких суттєвих поступок.
Переговори щодо пошуку компромісу між політичними силами не наблизили їх до розв’язання проблеми. І коли президент Байден заявив, що готовий піти на поступки щодо реформ у прикордонній політиці, головний переговірник від республіканців у Сенаті Джеймс Ленкфорд оприлюднив додаткові вимоги, які дивним чином співпадали з політичною платформою Дональда Трампа.
Попри відкриті натяки демократів, що досягнення компромісу – це рух сторін в зустрічному напрямі, республіканці відмовляються відходити від своїх позицій. Головний переговірник від демократів сенатор Кріс Мерфі у понеділок, за день перед зустрічами Президента Зеленського в Конгресі, заявив, що розчарований вимогами Республіканської партії, назвавши їх позамежними та невиправданими.
За інформацією людей, обізнаних із процесом переговорів щодо прикордонної політики, демократи дійсно були готові піти на поступки щодо зменшення історичної кількості мігрантів, які потрапляють у США, а також посилити вимоги для надання притулку біженцям. Однак республіканці заявили про необхідність обмежити повноваження президента в міграційній політиці, суттєво скоротити можливості за програмою гуманітарних паролів, а також не продовжувати вже видані тимчасові дозволи, які отримали, в тому числі, біженці з України, Афганістану, Куби, Венесуели та інших країн.
Чи варто казати, що такі «драконівські» зміни матимуть суттєвий вплив на електоральну підтримку демократів на виборах 2024 року, особливо в штатах, де питання міграції стоїть гостро? Зрештою, це загрожує їм втратою контролю над Сенатом, а також збільшенням розриву в Палаті представників.
ГОЛОВНЕ – РЕЗУЛЬТАТ, А НЕ ЗАПЕВНЕННЯ
Отже, саме такою склалася ситуація в Конгресі перед тим, як до нього прибув у вівторок Президент України Володимир Зеленський. Перед зустрічами з ним республіканські законодавці не приховували, що не збираються змінювати своєї позиції, мовляв прикордонна політика – в пріоритеті над допомогою Україні. Крім того, представники цієї партії акцентували, що міграційні реформи й американський кордон є питаннями внутрішньої політики США, і президент іншої держави не може впливати на них. Однак при цьому республіканці чомусь не згадали, що самі напряму пов’язали питання власного кордону з підтримкою України.
Тим не менше, Зеленський поспілкувався із американськими сенаторами, а також зустрівся особисто зі спікером Палати представників Майком Джонсоном, який уособлює яскравого представника ультраконсервативного крила республіканців та є прибічником політичних підходів Дональда Трампа.
У своєму коментарі після зустрічі Зеленський зазначив, що представники обох партій запевнили його у «повній підтримці» України. А переговори зі спікером Джонсоном він охарактеризував як «більше ніж позитивні». Однак, продовжив Зеленський, важливішими будуть результати, ніж запевнення на словах.
Тим часом сам Майк Джонсон назвав зустріч із Зеленським «гарною». Він також заявив, що перед ухваленням додаткових мільярдів на допомогу Україні хоче побачити ще від адміністрації Байдена чітку стратегію перемоги України та відповідний нагляд за витратами коштів. І хоча Білий дім уже давно сформулював та озвучив відповіді на ці аргументи, повернення республіканців до них може означати банальну відсутність бажання почути конструктивні пояснення.
За словами інших законодавців, які були присутні на зустрічі з Президентом Зеленським, його промови були переконливими в частині щодо України, однак вони не могли вплинути на вперту позицію республіканців, прив’язану до внутрішнього кордону США.
ЧОМУ ВІЗИТ БУВ ВАЖЛИВИМ САМЕ ЗАРАЗ?
Навряд чи у Вашингтоні хтось серйозно очікував, що візит Президента України кардинально змінить позицію республіканців. Однак прямі переговори Зеленського із законодавцями дали змогу ще раз привернути увагу американських політиків до того, що підтримка України – це насамперед про життя людей, про захист демократії, про обіцянки, висловлені Білим домом та підтримані обома партіями в Конгресі. Це також про багато інших цінностей, на яких побудовані Сполучені Штати і весь Вільний світ.
Важливою також залишається необхідність вивести питання допомоги України за дужки виборчої кампанії США. І в цьому плані ключовими могли стати переговори двох президентів у Білому домі. Адже Байден залишає за собою поле для компромісу в переговорах із республіканцями, про що він заявляв неодноразово.
Особисте спілкування дуже часто відіграє ключову роль у процесі порозуміння між лідерами й цілими політичними силами. А досягнення компромісу – це майже завжди процес, який вимагає часу.
До кінця «робочого року» Конгресу залишається кілька днів. Офіційно, з 18 грудня запланована робота законодавців на місцях, що зазвичай вважається початком різдвяних канікул. Лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер запропонував спікеру Палати представників Майку Джонсону продовжити роботу обох палат наступного тижня, щоб ухвалити важливий запит, внесений президентом Байденом. Чи означає це, що буде виграно час, – знову ж, залежить від республіканців. Однак, щоби результат був реальним, а не на словах, необхідна політична воля до компромісу, а також усвідомлення, що від цього залежать життя й безпека людей в Україні, а не лише результати майбутніх виборів у Сполучених Штатах.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
Фото: Офіс Президента
Источник: www.ukrinform.ua
