© depositphoto/XiXinXing Немає такої проблеми у Грузії.
Анкетування, яке українські учні та керівники навчальних заходів проходили в рамках міжнародного порівняльного дослідження PISA, виявило деякі проблеми, що заважають школам реалізувати свій потенціал щодо навчання школярів. Однією з таких проблем виявився брак педагогічних кадрів, пише Оксана Онищенко у статті «Новий «PISA-шок» чи надія? Про що розповіло свіже дослідження PISA».
«Іще одна проблема, про яку сказали керівники шкіл, — брак педагогічних кадрів: 30% учнів навчаються в закладах, де це шкодить освітньому процесу. Неналежна або низька кваліфікація педагогічних кадрів є проблемою для 22% українських закладів освіти», – пише авторка.
Проблема кадрів, за словами Онищенко, актуальна не лише для нашої країни, а й для інших референтних держав, які брали участь у PISA-2022. Такі проблеми є навіть в Естонії, яка має найвищі в нашій референтній групі результати PISA (73% естонських учнів навчаються в закладах, де ця проблема є актуальною), Польщі (47%) та Словаччині (41%). Єдина референтна країна, де керівники шкіл не відчувають браку кадрів, – це Грузія.
«Однак, аналізуючи ці дані, не варто забувати, що в різних країнах відрізняються уявлення про те, що таке «норма» забезпечення шкіл учителями, яка кількість учнів і який функціонал має припадати на одного вчителя. Можливо, якби ми порівнювали не анкети керівників шкіл, а конкретні цифри, висновки дослідження були б іншими», – додала Онищенко.
Зазначимо, що анкетування також виявило в Україні проблеми з якістю шкільної інфраструктури, навчальних матеріалів і цифрових ресурсів. Щоправда, на результати щодо якості інфраструктури в Україні могла вплинути війна.
Нагадаємо, вперше Україна взяла участь у дослідження PISA 2018 року. Його результати стали шоком. Дослідження показало катастрофічну ситуацію із вивченням математики у школі.
Водночас результати з математики, читання та природничих наук у PISA-2022 в Україні виявилися нижчими за середні для країн ОЕСР. До того ж у порівнянні з PISA-2018 вони погіршилися. Крім того, частка українських учнів, які не досягли базового рівня з математики, читання та природничих наук є істотною, однак є країни й з нижчими показниками.
