Протягом чотирьох годин учні повинні відповісти на питання з чотирьох дисциплін: математики, української мови, історії України та ще одного предмета за вибором.
Серед цьогорічних абітурієнтів активно поширюються думки про те, що Національний мультипредметний тест (НМТ-2026) став суттєво складнішим порівняно з минулими роками. Випускники висловлюють невдоволення специфікою завдань та високим психологічним навантаженням під час проходження випробування. Про те, чи дійсно тести стали важчими цього року, в інтерв’ю «Главкому» розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко.
Згідно зі словами очільниці УЦОЯО, хвиля негативу та розмов про «надскладні завдання» не є винятковою для 2026 року – це послідовна тенденція, яка спостерігається під час кожної екзаменаційної кампанії.
«Це питання виникає щорічно. Річ у тому, що під час підготовки вступники працювали з демонстраційними завданнями минулих років у сприятливих домашніх умовах. Натомість під час тестування їм доводиться перебувати у тимчасових екзаменаційних центрах, в обмежені терміни, під тиском. Зрозуміло, що такий формат сприймається значно важче», – пояснила Тетяна Вакуленко.
Як підсумувала керівниця Центру оцінювання якості освіти, окрім безпосередньо зовнішніх обставин, вагому роль відіграє фактор відповідальності за отриманий результат. Причину загального незадоволення легко приписати невдалим формулюванням у тестах, проте головний корінь проблеми криється всередині самої особистості.
«Суть цієї складності легко пояснити змістом тестів. Але насправді вона полягає в тому, що ми по-іншому ставимося до тесту, який для нас є вирішальним, порівняно з підготовчим тестуванням», – наголосила Тетяна Вакуленко.
Варто нагадати, що НМТ є прямим наступником ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання), яке повноцінно функціонує з 2008 року. Розробкою та впровадженням тестування займався Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). ЗНО було створено з метою забезпечення однакових справедливих умов для абітурієнтів під час вступу до вищих навчальних закладів. Це масштабний іспит, який, зокрема, передбачав розгорнуті відповіді, перевіряв знання з декількох предметів та аналітичні здібності випускника. Бал, здобутий за ЗНО, слугував основним критерієм для вступу у виші. Без складання цього іспиту вибір навчальних закладів після закінчення школи був доволі обмеженим.