Депутати пропонують складати два обов’язкові предмети – українську мову та історію України – та один предмет на вибір
Подання у Верховній Раді проєкту закону, який передбачає вилучення математики з переліку обов’язкових дисциплін Національного мультипредметного тесту (НМТ) з 2027 року, спричинило значне обурення в освітній та науковій спільноті. Експерти вважають цю ініціативу симптомом серйозної кризи державного мислення та шляхом до втрати інтелектуального суверенітету країни, повідомляє «Главком».
Педагоги, науковці та профільні фахівці висловлюють переконання, що спроба зробити точну науку предметом «за вибором» є небезпечною спробою вирішити демографічні проблеми найпростішим шляхом.
За словами директора вінницького ліцею №9 Олександра Козлова, ініціатива ґрунтується на прагненні штучно утримати молодь в Україні в умовах війни та демографічної кризи.
«Логіка зрозуміла: полегшити умови вступу, скасувати складний іспит, і тоді випускники залишаться навчатися в українських університетах», – пояснює Козлов.
Проте експерт вважає такий підхід хибним і руйнівним для майбутнього держави. Педагог наголошує, що історичний досвід свідчить: спрощення вимог ніколи не рятувало освітні системи, а лише узаконювало їхній занепад.
«Історія показує, що штучне зниження стандартів ніколи не допомагало системам – воно лише легітимізувало їхню деградацію. Нам потрібні не просто статистичні дані про заповнені аудиторії чи дипломи «для вигляду». Країні потрібна якісна людська сила. Освітня дійсність невблаганна: щойно предмет перестає бути обов’язковим для вступу – його фактично припиняють вивчати на належному рівні у школі», – зазначає Олександр Козлов.
До критики народних обранців долучився відомий український освітній діяч, колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Він з іронією висловив думку, що в діях деяких парламентарів проглядаються особисті шкільні комплекси.
«Схоже, у деяких депутатів Верховної Ради з’явилися симптоми математикофобії. Це серйозна проблема, що йде корінням зі школи, де вони навчалися», – написав експерт.
На думку Лікарчука, замість повної відмови від дисципліни в обов’язковому переліку, варто запровадити диференційований підхід з трьома рівнями складності:
- Перший рівень: Для абітурієнтів, які вступають на спеціальності, пов’язані з точними та технічними науками.
- Другий рівень: Для тих, хто вступає на професії, що мають лише частковий зв’язок з математичними розрахунками.
- Третій рівень: Для майбутніх гуманітаріїв.
«Третій рівень – для гуманітаріїв, яким математика потрібна лише тому, що, за словами класика, «розум до пуття доводить». Якщо ж говорити серйозно, то не математику слід вилучати з переліку обов’язкових тестів», – підсумував Ігор Лікарчук.
Старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України та відомий популяризатор науки Антон Сененко висловився ще більш різко, назвавши ініціативу депутатів загрозою для національної безпеки. Він підкреслив, що сучасна геополітична ситуація вимагає від України розвитку власних технологій, що неможливо без глибоких знань у точних науках.
«Мені важко зрозуміти, якою логікою вони керуються: короткостроковою, щоб діти не виїжджали за кордон, а залишалися тут у численних імітаційних університетах, чи, можливо, це справді план поступового роззброєння країни. Вони вдають невігласів, говорячи «а що це таке?» – обурився науковець.
Сененко закликав владу позбутися ілюзій щодо можливості побудови майбутнього держави виключно на сфері послуг або шляхом закупівлі іноземних розробок.
«Давно вже зрозуміло, що сучасні війни є високотехнологічними, де саме ці технології повинні базуватися на власному інтелектуальному потенціалі та виробничій базі. Усі ці байки для невігласів про «сферу послуг», «все можна купити» та «навіщо ті логарифми» жорстоко розбиваються реальністю, де країни знову ведуть боротьбу за місце під сонцем, а колишні міжнародні регуляторні документи стають просто попелом на згарищі прав і свобод слабких націй», – підкреслив Антон Сененко.
«Главком» раніше повідомляв, що група народних депутатів із різних фракцій зареєструвала у Верховній Раді альтернативний урядовому законопроєкт № 15254-1 від 2 червня 2026 року – про зменшення кількості обов’язкових предметів НМТ з трьох до двох.
Зазначимо, чинна формула НМТ «3+1» передбачає три обов’язкові предмети – українську мову, математику та історію України – плюс один предмет на вибір.
Нагадаємо, у жовтні 2024 року Верховна Рада схвалила законопроєкт щодо формату НМТ-2025: три обов’язкові предмети (українська мова, математика, історія України) плюс один на вибір. Варто зазначити, що за результатами НМТ-2025 математика показала неоднозначні результати: частина абітурієнтів отримала максимальні бали, проте значна кількість учасників не подолала базового порогу – і ці дані стали одним з ключових аргументів у дискусії про перегляд формули тесту.
Зауважимо, Міністерство освіти і науки України офіційно затвердило «Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році». Основний документ вступної кампанії цього року складається з понад 100 сторінок складного юридичного тексту.