Київський академічний університет – яким є досвід першого академічного університету в Україні

— Пане Олександре, відбудова України пов’язана з розвитком сучасного науково-технічного потенціалу держави. Що маємо робити вже зараз?

— Глобальне питання. Звісно, для того, щоб мати можливість у найближчі роки розвивати науку, треба в першу чергу дбати про освіту. Наука починається з освіти. Ми створили Київський академічний університет, тому що хочеться застосувати наш попередній досвід, і показати, як це оптимально робити. 

— Чому КАУ називають пілотним проєктом? 

— Наш академічний університет має на меті тісне поєднання науки, освіти та інновацій. Це реалізація в Україні ідеї дослідницького університету, яка успішно працює у таких загальновідомих міжнародних освітніх центрах, як Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech), Массачусетський технологічний інститут (МІТ). 

Ми називаємо це пілотним проєктом, тому що знаємо, як це зробити — маємо певний досвід, ресурси і нові ідеї, і на прикладі невеликого закладу можемо випробувати ці ідеї, показати, як це робити на практиці, а не в теорії. 

В КАУ навчання реалізується через дослідження. Найперше, ми одразу залучаємо студентів (яких відразу розглядаємо як наших колег — молодих науковців) до «живих» наукових досліджень світового рівня, через створення тандемів з провідними науковцями НАН України та з використанням потенціалу найкращих академічних лабораторій, а також максимально заохочуємо до інноваційної діяльності. Прагнемо, щоб групи, до яких входить молодь, займалися справді цікавою живою наукою. Коли молоді цікаво, коли вона мотивована, тоді і навчається значно краще. З іншого боку, наші викладачі — всі реальні науковці, які відволікаються від своїх досліджень для занять зі студентами, але також мають від цього безпосередню користь, бо у спілкуванні зі студентами, коли обговорюються найсвіжіші результати реальних досліджень, народжується багато нових ідей.

— Трохи про історію КАУ, яку не можемо обійти увагою. Зараз не дуже зручно у контексті повномасштабної агресії згадувати про зв’язки з Росією.

— Згодний з вами. Зараз не хочеться навіть згадувати про Московський фізико-технічний інститут (МФТІ), але така наша історія. Проте це був унікальний приклад дослідницького навчання, загальне надбання, і відмовлятися від цього досвіду — це як відмовлятися від ядерної зброї. Якщо коротко, КАУ утворився шляхом реорганізації фізико-технічного навчально-наукового центру, який до цього був київським відділенням МФТІ, яке свого часу, у 1978 році, було ініційовано Борисом Патоном. Це було геніальною ідеєю, що дозволила повертати наших студентів, які до того просто вимивалися імперською системою, поповнювали відтік мізків з України. Чимало наших науковців, понад тисяча, в тому числі я, — випускники МФТІ, навчалися там чотири роки, а сюди поверталися на магістерський, як ми сьогодні називаємо, рівень, й починали працювати в інститутах української академії наук — реалізація дуальної освіти, що довела свою ефективність. 

Варто акцентувати, що за радянських часів МФТІ справді був одним з найкрутіших прикладів дослідницького навчання, інститутом, що був створений легендарним фізиком Петром Капицею, лауреатом Нобелівської премії, якого не випустили з СРСР. І Капиця організував цей інститут за зразками Оксфорда, Каліфорнійського технологічного інституту та ін. І саме на ці західні заклади вищої освіти, які втілюють концепцію науково-дослідницького університету, ми орієнтуємося, як я акцентував вище, нині.

— КАУ працює восьмий рік. Якими своїми здобутками можете похвалитися?

— По-перше, справді потужно розвиваємо міжнародне співробітництво. У науці й в освіті. Наявність активного міжнародного співробітництва є маркером живої науки, тому що зараз науку неможливо розвивати в одному місці без обмінів, без участі у конференціях, без співпраці у дослідженнях. Наука розвивається на міжнародному рівні. Тому ми максимально інтегруємося у міжнародний науково-дослідницький простір.

По-друге, ми стали суттєво студентоцентричними. Студенти — основні в усіх наших процесах. Намагаюся з командою зробити КАУ таким місцем, де б сам, якщо б знову повернувся у студентські роки, хотів би навчатися. І це нам, мабуть, вдається. 

Отже, унікальність КАУ у тому, що ми намагаємося реалізувати найтісніше поєднання науки та освіти, практикуємо дослідницьке навчання. Ми — єдиний університет при НАН України, і ми можемо запропонувати широкий вибір з будь-яких інститутів академії. Хоч наразі маємо кафедри при семи інститутах, місця для досліджень ми можемо запропонувати з усіх інститутів академії. І власне в цьому наша сила. Попри те, що академія нині переживає свої не найкращі часи, багато наукових груп працюють на високому міжнародному рівні. І якщо наука в Україні ще лишається, то вона переважно зосереджена в академічних інститутах.

— Ще лишається… Все настільки критично, що мова йде про жевріння?

— Так, тому що наука вже давно функціонує в умовах критичного недофінансування, що, звичайно, не сприяє розвитку. 

— А зараз під час війни, ви вважаєте, не прийшло розуміння того, що наука важлива?

— Я поки не бачу, що розуміння прийшло. І навіть, щоб побачити, потрібний час. Якщо воно й прийшло, то ми помітимо це трохи пізніше. (Усміхається) 

— І все ж таки давайте повернемося до оптимістичної ноти нашої розмови. В КАУ на базі Лабораторії відкритих інновацій створений та активно працює Інноваційний центр. І це, безперечно, ще один з ваших вагомих результатів за вісім років роботи.

— Так і є. Інноваційний центр створено завдяки енергії Олександри Антонюк з метою залучення студентів, аспірантів та наукових співробітників базових наукових установ НАН України, провідних університетів до інноваційної діяльності, трансферу технологій, впровадження науково-технічних розробок в наукоємне виробництво. Центр працює за методами інноваційних центрів при провідних європейських університетах. Створений він був у ході виконання спільного проєкту КАУ, Технічного університету імені Гумбольда та Науково-технологічного парку «Берлін-Адлерсхоф» (Берлін), що був підтриманий Міністерством освіти і науки Німеччини. Завданням проєкту був обмін досвідом та проведення дослідження умов та засад, на яких українська команда створює аналогічний науковий парк Academ.City на базі наших академічних інститутів, що розташовані в мікрорайоні Академмістечко у Києві. Наразі, завдяки Центру, КАУ реалізує низку цікавих міжнародних інноваційних проєктів, у яких беруть участь і викладачі і студенти.

Далі продовжуємо розмову з Оксаною Марункевич.

— Пані Оксано, через повномасштабну війну в Україні багато випускників та дітей старших класів вимушено переїхали за кордон та завершували там навчання. Що маємо робити, щоб хоча б частково повернути молодь, яка з безпекових питань виїхала з країни? 

— Дійсно на даний момент чимало випускників-школярів, яких розглядаємо як потенційних абітурієнтів на наступні роки, перебувають за кордоном. Вони роблять вибір — залишитися у країні перебування чи повернутися додому. З власного досвіду знаю, частина перебуваючих за кордоном учнів середньої школи паралельно продовжують отримання української середньої освіти та мають намір скласти єдиний вступний іспит з метою повернення в Україну й навчання саме в українських закладах вищої освіти. 

Щодо ситуації з нами. Як і всі українські виші ми відчули, що абітурієнтів стає менше. Однак чимало студентів, які перебувають за кордоном, підключаються дистанційно та повною мірою здобувають паралельну освіту в Україні. Вони беруть участь у різних наукових школах, у наукових процесах. Вони мають можливість за участю наших наукових керівників повністю впроваджувати свою науково-дослідницьку роботу. Створюємо всі умови (викладачі записують всі свої лекції, здійснюють онлайн-супровід та ін.), щоб студенти відчували — на них вдома чекають і створюють умови для їхнього повернення. Нам важливо запропонувати такий освітній ринок, щоб в тому ж дистанційному форматі молодь хотіла вчитися в Україні. 

— За роки повномасштабної агресії, коли наша молодь розвіялася по світах, ми ще більше переконалися в тому, що українські учні та студенти є конкурентоспроможними у світі. Що маємо робити, аби наші студенти стали ще більш адаптованими до актуальних вимог та викликів, які стоять нині перед нами? Що конкретно робиться з цією метою у КАУ?

— Поява освітніх міждисциплінарних програм незабаром стане трендом. У наших реаліях воєнного часу такі питання стоять гостро. Все більше студентів прагнуть проявляти себе водночас у різних сферах. Тому дуже важливим є те, що відповідаючи на цей освітній запит, вже у 2024 році впроваджуємо дві нові унікальні освітні програми, розроблені нами в КАУ, — «Менеджмент інновацій у прикладній фізиці та матеріалознавстві» та “Менеджмент інновацій в біології”. Важливо, щоб наші студенти вміли впроваджувати свої наукові ідеї, реалізовувати, представляти їх та виводити на ринок самостійно. 

Велика частина наших студентів проходила і проходить стажування за кордоном. Деякі з них продовжують навчання у провідних університетах. Серед найактивніших держав-партнерок КАУ — Німеччина, Франція, Болгарія, Чехія, Японія, особливо в області біології вирізняється університет в Окінаві. Розвиваємо співпрацю й з американськими партнерами. 

Щодо наших студентів, які перебувають в Україні та не мають можливості виїхати за кордон (передусім це стосується хлопців), то вони мають можливість залучатися до різних освітніх онлайн-програм та проєктів або до різних наукових співпраць, які реалізуються безкоштовно та дистанційно. КАУ разом з науковим парком Academ.City реалізують програми підтримки стартапів та інновацій, як, наприклад, менторська програма підтримки інноваційних проєктів. Це програма для студентів КАУ, в якій студенти одночасно мають можливість створювати і сам продукт, і його бізнес-модель. Або курс 4innopipe. Це спільна підприємницька програма Ройтлінгенського університету (Німеччина), Загребської школи економіки та менеджменту (Хорватія), КАУ (Україна), Гельсінського університету (Фінляндія) за підтримки Європейського інституту інновацій і технологій в області продуктів харчування EIT Food. На основних курсах студенти формулюють проблеми і детально їх вивчають через дослідження користувачів. Завершується курс підготовкою пітч-презентації для інвесторів, яку навчать робити зрозуміло і переконливо.

— Яких очікуваних змін зазнає вища освіта після війни?

— Зміни точно будуть, вони вже відбуваються. Реформування вищої освіти триває. Однак закривати виші — не вирішення питання. Це спричинить протилежний ефект. 

Невідомо, скільки ще триватиме війна. Вже сьогодні заради виживання країни потрібні люди з двома-трьома вищими технічними освітами. Й це абсолютно прозорий запит. Найпопулярніші напрямки, на яких варто робити акцент і на яких робить акцент КАУ— це фізика, комп’ютерне моделювання та машинне навчання. 

Ми стежимо за новинами, за розробками світу, й у наших внутрішніх інтересах, мати в Україні добре підготовлених освічених людей, які матимуть добрі інженерні навички, вміння застосовувати новітні комп’ютерні технології. Досвід доводить, наскільки молодь швидко все опонує.