© Фото, надане інтерв’юйованим Анна Данько У Шостці на Сумщині, за 60 кілометрів від кордону з Росією, викладачка місцевого коледжу вирішила заснувати з однодумцями при ГО «ШУМ» кіноклуб документального кіно, аби дати підліткам і студентам можливість мати неформальну освіту. Вона навчає їх прав людини, проєктного менеджменту, фінансової грамотності, а головне, витягає їх на живе спілкування. «Молодь завжди не на часі, як і дуже багато інших проблем. Але не можна сказати дітям: «Почекайте тут два-три роки, ми зараз вирішимо питання з війною, потім будемо займатися вами». Ні. Інакше ми їх втратимо», — розповідає засновниця ГО «Молодіжний центр «Шосткинська успішна молодь» (ШУМ) 33-річна Тетяна Рекун. Фото, надане інтерв’юйованим Працюючи у місцевому коледжі імені Івана Кожедуба Сумського державного університету, Тетяна бачила, що активні студенти хочуть більшого. А коли почала працювати зі школами, зрозуміла, що, окрім співів і танців, потрібна й інша неформальна освіта в школі. Наприкінці 2021 року заснувала громадську організацію. А вже з березня 2022-го почала активно працювати. У час, коли не працювали школи і діти були ізольовані, ШУМ збирав молодь за настільними іграми, бесідами, арт-терапією, аби підтримати, частково заспокоїти. Більшість учасників ГО — це молодь віком 15–20 років, яка залишається в місті і її треба якось витягнути з гаджетів. Для цього щовівторка в ГО грають у настільні ігри. Молодь може просто прийти, поспілкуватися одне з одним. У ШУМ періодично через телеграм проводять опитування, яких ще активностей хотіли б підлітки, і вже з цього обирають. Саме так проводилося національно-патріотичне виховання з «Пластом». Вишкіл так сподобався всім учасникам, що тепер на базі ШУМ буде організовано осередок «Пласту». Фото, надане інтерв’юйованим «А на заняттях з фінансової грамотності, — продовжує пані Тетяна, — діти самі відзначили, що в них дуже низький рівень розуміння фінансів. Наймолодший, 13-річний, учасник тренінгу сказав, що хоче, аби таке викладали в школі. Їм це цікаво в цьому віці, а школа такого не дає». У місті багато молоді ВПО, і, попри те, що до фронту дуже близько, жителі Луганщини і Донеччини залишилися у Шостці. Молодь, яка приїхала сюди, і відірвана від своїх колишніх друзів, і не має нових. Познайомити їх, витягнути з квартир, залучити до активностей, соціалізувати — це ще одне завдання ШУМ. «Я багатодітна мама, у мене троє дітей, троє хлопців, — говорить Тетяна, — І, мабуть, основною такою ідеєю створення молодіжного центру було те, що коли мої діти підростуть, хочу, щоб було місце, де вони зможуть змістовно відпочивати, розвиватися і бути активними». Фото, надане інтерв’юйованим Наприкінці минулого року Тетяна Рекун вирішила приєднатися до Мережі DOCU/CLUB і створила у Шостці кіноклуб документального кіно з прав людини. Щочетверга у ШУМ відбувається показ документальних фільмів та їхнє обговорення. «Діти їх сприймають по-різному, — каже Тетяна, — деякі фільми важкі для сприйняття, адже вони документальні, розкривають якусь проблему. Ми дивимося фільм, обговорюємо цю проблему, розмовляємо і про правозахисну складову, і на що звернути увагу. Розглядаємо, як юридично можна вирішити ту чи іншу проблему, що висвітлена в фільмі. Не можу сказати, що всі стрічки заходять ідеально, ні. Документальне кіно непросте, над ним треба думати. Але деякі фільми мали вау-ефекти, і діти дуже довго їх обговорювали». Одним із таких був, наприклад, фільм «Лізо, ходи додому» литовської режисерки Оксани Бураї. Це історія дівчинки, яка живе в неблагополучній сім’ї й постійно тікає у світ природи, щоб пережити нескінченні запої батьків. Діти після фільму були вражені. Дехто з дівчат просто плакав, співпереживаючи героїні. Фото, надане інтерв’юйованим І ще один із фільмів, який дуже зайшов аудиторії, — «Мова» режисера Сергія Лисенка. Він розповідає про безкоштовні курси з вивчення української мови, які започаткували волонтери 2014 року. «Наш регіон близько до кордону знаходиться, лише 50 кілометрів, і більшість у місті розмовляють російською мовою. А фільм «Мова» відкрив очі на ситуацію, і мені здається, що люди почали більше спілкуватися між собою українською». Довго обговорювали після перегляду і фільм «Нульовий вплив» американки Лори Гебберт. У ньому йдеться по подружжя Бівен з Манхеттена, яке вирішило повністю відмовитися від благ цивілізації, використання електроенергії та створення відходів. «Ми його показували перед різною аудиторією — жінками, студентами, молоддю і завжди чули різні думки: від неможливості зробити таке в Україні і до ідей, як зменшити використання ресурсів кожним із нас. Учасники обговорювали, чи можливо такий експеримент поставити у нас, у Шостці, і емоції на таких обговореннях зашкалюють. Такі дискусії ще й вчать аргументувати свою точку зору і чути аргументи інших». Цього року у Шостці вперше було обрано молодіжну раду. Більшість з її учасників — вихованці ШУМ. «Вони активні, цілеспрямовані, але їм бракувало знань про те, як працюють органи влади, як потрібно оформлювати документи, навіть звичайні протоколи засідань. Вони не знали, як громадськість може впливати на владу через звернення, запити», — ділиться Тетяна Рекун. Фото, надане інтерв’юйованим Щоб перетворити молодіжну раду на дієвий орган, який матиме реальний вплив на життя і розвиток міста, Тетяна ініціювала на базі кіноклубу адвокаційний проєкт «Обізнана молодь — успішна громада». Його завдання — підготувати молодь до роботи у молодіжній раді, розробити і затвердити у міській раді конкретні пропозиції, які допоможуть враховувати потреби молодих людей Шостки. Для цього у кіноклубі проводили тренінги, на яких розповідали про права людини, навчали шукати свої сильні сторони і використовувати їх, були тренінги з фінансової грамотності, проєктного менеджменту. Окремо вчили створювати запити і звернення до місцевої влади, шукати грантові пропозиції та готувати заявки до них. Тепер учасники адвокаційного проєкту розробили свій план заходів на рік, який має затвердити міська рада. А нещодавно представники молодіжної ради взяли участь у круглому столі «Урбаністичний молодіжний рух та стратегія молодіжної політики у Шосткинській міській територіальній громаді», де запропонували своє бачення розвитку міста. Це прості, але доволі дієві проєкти, які нескладно реалізувати, але які зроблять місто комфортнішим для молоді. Незабаром відбудеться круглий стіл із місцевою владою, і у молоді вже є свої пропозиції. Серед них — створення комунального молодіжного центру, який не залежав би від грантів, ідеї з урбаністичного розвитку Шостки та залучення молоді з довколишніх сіл до активності. Зараз це дуже проблемно, бо місто недалеко від кордону і виїхати в село, зібрати там молодь і якось із нею попрацювати важко, адже тут часті обстріли. Related video «Та найбільше вони хочуть, щоб їх чула влада, щоб поважала їхню думку. У нас сформувалася така активна молодь. Вона хоче змінювати життя у місті, впроваджувати свої ідеї, щоб їм дали можливості, інструменти це реалізовувати. І поки вони цього хочуть, їм треба в цьому допомагати».
Кіноклуб
