Лікарчук: «Ми, по суті, обмежуємо дитину в праві вибору. Чому б не надати дитині можливість ще два роки навчатися у звичайній школі?»
Реформа профільної середньої освіти передбачає створення академічних ліцеїв. Відомий освітянин та колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук у коментарі «Главкому» висловив сумніви щодо готовності українських громад забезпечити належні умови для учнів з віддалених сіл.
На думку Лікарчука, для учнів з невеликих громад реформа означатиме необхідність щоденно долати значні відстані. Освітянин наголошує, що такий режим є виснажливим для підлітків.
«Якщо ми прагнемо створити академічний ліцей у громаді, то нам потрібно якось доставляти до нього учнів. Трапляється, що відстань між центром громади та деякими селами сягає 25 км. Уявіть: двічі на день, до школи і зі школи. Яка людина таке витримає?» – зазначає Ігор Лікарчук.
Як альтернативу автобусам уряд пропонує створення пансіонів. Однак Лікарчук зауважує, що між європейським пансіоном та українським гуртожитком існує значна різниця, особливо в питаннях гігієни та комфорту.
«Так, у Європі існують пансіони, але там це справжні пансіони: від того, що кожна дитина мешкає у кімнаті, розрахованій максимум на двох, до того, що там точно не один туалет на увесь поверх», – зазначає Лікарчук.
Найбільшим ризиком освітянин вважає нічні евакуації в умовах війни. Організувати сонних підлітків під час тривоги у великому гуртожитку – надзвичайно складне завдання.
«Я знаю, як піднімати дітей, навіть старших, сонних, відправляти їх в укриття через дорогу вночі, коли лунає тривога. Це не так просто, як здається тим, хто ніколи з цим не стикався. Коли один не знає, де його кросівки, інший не може зрозуміти, де його шкарпетки, третій взагалі не може прокинутися від сну», – каже Ігор Лікарчук.
Ігор Лікарчук також повідомив, що на Київщині заплановано відкриття 94 академічних ліцеїв на 62 громади.
«Чудово, якщо ми зможемо створити, і ще біля кожного ліцею пансіон, а не «общагу» в нашому розумінні. Якщо в нас будуть автобуси, якщо в нас будуть вчителі, буде ще купа всього необхідного, то ідея чудова. Але нічого цього не буде», – зазначив освітянин.
Лікарчук навів реальний приклад батька, чия дитина опинилася перед зачиненими дверима: до академічного ліцею «не доростає», а в професійних закладах у радіусі 50 км немає жодної спеціальності, яка б її цікавила.
«Я переглянув перелік спеціальностей усіх професійних ліцеїв, колишніх профучилищ і всіх професійних коледжів. Навколо нас на відстані 50 км жодної професії, яку б хотіла здобути моя дитина, немає. То в який заклад їй іти? … Ми, по суті, обмежуємо дитину в праві вибору. Чому б не надати дитині, яка «не доростає», можливість ще два роки навчатися у звичайній школі без поглибленого профільного вивчення?» – каже Лікарчук.
Окрему увагу Лікарчук приділив системі оцінювання. За його словами, Україна продовжує гнатися за показниками, тоді як світ орієнтується на розвиток кожної окремої дитини.
«У Європі існує таке поняття, як освітній прогрес учнів. Там роботу школи не оцінюють за кількістю переможців олімпіад, за кількістю учасників Малої академії наук чи за кількістю учнів, які склали НМТ на 185 і більше балів, як це робиться у нас. У Європі роботу школи оцінюють за освітнім прогресом учнів», – зауважив Ігор Лікарчук.
«Главком» писав, що міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді 8 квітня підтвердив курс уряду на продовження освітньої реформи. Зокрема, йдеться про реорганізацію у старшу профільну школу. Він зазначив, що 85% батьків підтримують цю реформу.
Нагадаємо, в Україні навчальний рік офіційно триватиме до 30 червня 2026 року, однак реальні дати канікул кожна школа визначає самостійно. Згідно з постановою уряду №1003, 2025/2026 навчальний рік розпочався 1 вересня і мав завершитися 30 червня 2026 року. Проте ця дата є граничною, а не обов’язковою для всіх учнів. Остаточне рішення про завершення навчання, проведення останнього дзвоника та початок канікул ухвалює педагогічна рада кожної окремої школи. При цьому враховуються навчальне навантаження, безпекова ситуація в регіоні, а також стан учнів і вчителів.