«70% – це надзвичайно багато. Європейський Союз заявляє про середній показник – до 40%», – Сергій Квіт
В Україні відсоток випускників загальноосвітніх шкіл, котрі негайно продовжують навчання у вищих навчальних закладах, традиційно вищий за середній рівень Європейського Союзу. До початку повномасштабної війни студентами ставали близько 70% осіб, що закінчили школу. Про це інформує видання «Главком».
Згідно з даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у 2021 році та в кілька попередніх років до вищих навчальних закладів вступало 69-71% випускників шкіл. Після настання повномасштабної війни цей показник почав демонструвати спад: у 2022 році він становив 61%, а у 2024-му – 54%.
Президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, колишній очільник Міністерства освіти і науки Сергій Квіт наголошує на суттєвій розбіжності між українськими та європейськими статистичними даними.
«70% – це надзвичайно багато. Європейський Союз заявляє про середній показник – до 40%», – зазначає президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
За його словами, наприкінці минулого століття частка випускників, які обирали вищу освіту, була значно меншою. Квіт посилається на слова колишнього декана факультету журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка Анатолія Москаленка, за якими приблизно 20% випускників ставали студентами як у радянські часи, так і в західних державах.
Квіт вважає, що висока кількість вступників в Україні зумовлена не лише прагненням молоді отримати професійні навички та відповідні знання. Однією з причин він називає поточну ситуацію на ринку праці.
«Що означають наші 70%? Передусім, це свідчить про те, що вища освіта в Україні виконує функцію соціального проєкту. Тобто, молодь не стільки прагне здобути знання та вміння, скільки не має змоги знайти гідно оплачувану роботу на ринку праці після школи, тому обирає кілька років “пересидіти” в університеті. Так само й нині вища школа продовжує бути соціальним проєктом. Це не стосується якості, – наголошує президент “Могилянки”. – Однак загальна картина не є абсолютно негативною. Особливо враховуючи, що під час повномасштабної війни для нас важливо, аби молоді люди вступали саме в українські університети, оскільки це демонструє їхню прив’язаність до майбутнього України. Тому, наполягаючи на продовженні реформування вищої освіти, ми мусимо пам’ятати про необхідність збереження цього балансу», – додав він.
Водночас в Україні зберігається значна кількість вищих навчальних закладів. За даними Міністерства освіти і науки, безпосередньо МОН підпорядковані 116 закладів вищої освіти. Крім них, існують установи, що підпорядковані іншим міністерствам та відомствам, а також комунальні та приватні організації. Загалом станом на 2024 рік в Україні функціонувало щонайменше 314 вищих навчальних закладів.
Масове прагнення українців здобувати дипломи про вищу освіту почало формуватися ще наприкінці 1990-х років. Зростання попиту спричинило появу великої кількості приватних установ, реорганізацію технікумів у інститути, а окремих інститутів – в університети та академії.
Пік розширення освітньої системи припав на 2000-ті роки. У 2007 році в закладах вищої освіти навчалося 2,8 мільйона студентів. Для порівняння, у дитячих садках тоді виховувалося 1,17 мільйона дітей. Якщо у 1991 році в Україні налічувалося 149 вишів, то на початок 2009/2010 навчального року Держкомстат зареєстрував 861 заклад, з яких 364 становили інститути, університети та академії.
Процес оптимізації мережі вищих навчальних закладів розпочався ще за каденції президента Віктора Ющенка. Тодішній міністр освіти Іван Вакарчук ініціював скорочення частини установ та запровадив процедуру зовнішнього незалежного оцінювання. Наступний значний етап змін стартував після 2014 року, коли Верховна Рада ухвалила новий закон про вищу освіту.
За період перебування Сергія Квіта на посаді міністра освіти і науки було оптимізовано близько сотні закладів, спроможність яких забезпечувати повноцінний освітній процес викликала сумніви.
«Першим моїм кроком було запитати список вищих навчальних закладів, де навчалося не більше 200 студентів. І таких було чимало. Я надіслав їм офіційне звернення з проханням роз’яснити, як функціонує заклад, яка його фінансова модель, якщо в ньому навчається лише 200 осіб. Адже організувати повноцінний освітній процес для такої кількості студентів неможливо, – ділиться Квіт. – Переважна більшість таких освітніх закладів відповіла приблизно так: “До речі, ми давно мали намір повідомити міністерство про своє рішення закритися”».
За оцінками Квіта, і на сьогодні мережа вищих навчальних закладів залишається надмірно розширеною відносно чисельності населення. Додатковою проблемою стали наслідки війни. З 2014 по 2024 рік з тимчасово окупованих Росією територій було переміщено 44 вищі навчальні заклади. Деякі з них зазнали втрат матеріальної бази, викладацького складу та студентського контингенту.
Нагадаємо, що, за словами міністра освіти Андрія Буценка, встановити точну кількість українських дітей шкільного віку, які наразі перебувають за кордоном, є складним завданням. Водночас, за даними МОН, йдеться про приблизно 320–400 тисяч дітей, котрі мають можливість, окрім навчання у школах країни перебування, вивчати українські предмети.