© depositphotos/tumsasedgars Проєкт закону передбачає, що нинішні плагіатори отримають “індульгенцію”.
У червні цього року Верховна Рада України проголосувала у першому читанні за законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність”.Проєкт закону очікує другого читання, однак нині невідомо, коли воно відбудеться. Академічна спільнота постійно має привертати увагу до цього законопроєкту, зокрема, організовувати публічні дискусії, щоб його не поклали під сукно та не “загубили” у вирі інших, зазначає експертка з marketing&PM, дослідниця сталого розвитку (KSB, ESG) Оксана Гуцаленко у статті “Законопроєкт “Про академічну доброчесність”: битва за зміни чи чергова амністія для плагіаторів?”.
Авторка статті наголошує, що у проєкті закону класифіковано основні види порушень академічної доброчесності. Після прийняття у другому читанні та набрання чинності закону підставою для відмови в захисті дисертації буде не лише копіпаст, відчуження чи приписування авторства, але й фабрикація висновків наукової та науково-технічної експертизи, схиляння науковця/ викладача до порушень академічної доброчесності, а також рекламування послуг із написання чи допомоги у створенні академічних робіт, чи їх частин. Парламентарі також пропонують зобов’язати всіх учасників освітнього процесу під час створення текстів та виконання наукових робіт зазначати використання комп’ютерних програм. Якщо їх не буде вказано, то за це передбачено санкції.
Гуцаленко повідомляє, що в законопроєкті чітко не зазначено, про які саме програми йде мова. Експертка заявляє, що в ньому варто було б наголосити, що мається на увазі штучний інтелект.
За порушення недоброчесності в законопроєкті передбачено санкції: попередження, виховні заходи у вигляді відвідування лекцій на тему академічної доброчесності, позбавлення наукових ступенів та відрахування із закладу освіти. Авторка статті підкреслює, що санкції можуть бути запроваджені як до науковців, так і до видавців, адміністрації освітніх закладів, викладачів та навіть школярів віком від 14 років. Вони можуть бути застосовані не лише за порушення, але й за бездіяльність.
Бурхливі дискусії серед представників наукової спільноти викликала найрезонансніше норма законопроєкту —“цей Закон не застосовується до діянь (дій чи бездіяльності) суб’єктів академічної діяльності, що були вчинені до набрання цим Законом чинності”.
Гуцаленко пояснює, що це положення означає, що всі нинішні визнані/ приховані плагіатори отримають звільнення від покарання та зможуть зберегти свої посади й звання.
