Колишній міністр пояснив, що впровадження освітніх трансформацій під його керівництвом значною мірою залежало від готовності самих навчальних закладів до модернізації
Колишній міністр освіти й науки Оксен Лісовий стверджує, що під час його терміну шкільна реформа просувалася повільно через консервативні погляди педагогів та дотримання формальностей на місцях. В інтерв’ю виданню Forbes, ексглава МОН констатував, що розроблені міністерством методичні вказівки та придбане обладнання не приносять очікуваного ефекту через опір застарілим методам навчання.
За словами Лісового, застаріла модель, де вчитель вимагає лише готових відповідей, повністю втратила свою актуальність в епоху розвитку Google та штучного інтелекту. Ексміністр освіти й науки заявив, що сучасна школа має розвивати в учнів навички критичного мислення, а не просто запам’ятовування готових рішень.
«Принцип освіти залишився незмінним: є фронтальне викладання, є правильні відповіді, і учні мають їх надавати. У сучасному світі Google або ШІ можуть надати відповіді учням. Їх потрібно навчити аналізувати, сформувати світогляд. Важливі прагнення вчителя та його амбіції», – зазначив Лісовий.
Водночас, як зауважив колишній міністр, зниження інтересу до природничих наук та математики є глобальною тенденцією, яка спостерігається також у європейських та північноамериканських країнах. Він вважає, що зацікавленість до цих предметів формується або згасає саме в початковій школі.
Лісовий переконаний, що для розвитку STEM-освіти (підхід до навчання, що інтегрує чотири дисципліни в єдину систему: Science (наука), Technology (технології), Engineering (інженерія) та Mathematics (математика)) недостатньо лише закупити сучасне обладнання. На його думку, необхідно інвестувати у три ключові компоненти навчального процесу: професійний розвиток педагогів, створення сучасного освітнього середовища та переосмислення шкільного простору. Він також зазначив, що в багатьох навчальних закладах досі не усвідомлюють значення сучасних лабораторій, хоча МОН вже підготувало рекомендації щодо їх організації.
«Багато освітян не розуміють, що таке, наприклад, шкільна лабораторія, яка функціонує окремо від класної кімнати. Ми взяли типові проєкти радянських шкіл і розробили керівництва, як модернізувати та обладнати ті ж лабораторії», – поділився Лісовий.
Водночас, за його словами, навіть наявність методичних рекомендацій не гарантує їх практичного застосування. «Найбільший виклик – це небажання використовувати вже готові керівництва: кошти отримують і витрачають їх згідно зі звичними практиками. Світоглядні рамки залишаються незмінними. Наприклад, коробки з обладнанням виставляються на партах лише під час візиту міністра чи іншої офіційної особи», – підкреслив Лісовий.
Також Оксен Лісовий заявив, що реформа Нової української школи (НУШ) не досягла успіху через те, що зміни впроваджувалися виключно на папері.
Нагадаємо, раніше видання «Главком» повідомляло, що результати національного мультипредметного тестування (НМТ) у 2026 році продемонстрували зростання частки абітурієнтів, які не подолали мінімальний поріг з української мови та історії України, тоді як показники з математики дещо покращилися. Водночас STEM-дисципліни, як і раніше, не входять до числа найпопулярніших предметів за вибором серед учасників тестування.