© Сергій Нужненко / Радіо Свобода На тлі війни Україна зазнала значних освітніх втрат, але починати покращувати ситуацію треба з емоційного стану дітей, переконує Олена Северенчук. Відновлювати освітній процес у школах на деокупованих територіях треба не лише в академічному плані, але й в психологічному, заявила керівниця благодійного фонду savED Олена Северенчук, виступаючи на фестивалі освіти «Вчителі майбутнього» у Львові. Її слова наводяться у статті «Як Україні долати освітні втрати» операційної директорки громадської спілки «Освіторія» Анни Сидорук. Северенчук наголошує, що треба насамперед дбати про емоційний стан дітей, а не лише про освітні втрати в контексті академічних результатів: ментальне здоров’я має бути ключовим на звільнених територіях. «На деокупованих територіях є 10-річні діти, які через пандемію і повномасштабну війну фізично майже не відвідували школи. Є великі села, де живе 500-600 дітей, для яких одна з найзахопливіших активностей – проводити час на руїнах своєї школи. Для цих дітей не важливі формули, правила. В першу чергу їм важливо вийти в простір, спілкуватися з однолітками і мати зв’язок зі світом», – каже вона.
У savED, наприклад, пішли шляхом відкриття цифрових освітніх центрів (DLC). Це своєрідна «швидка освітня допомога». В селищі може бути зруйнована школа, але є вціліла бібліотека або крило лікарні, яке не функціонує. «І ми на рівні громад маємо думати, як трансформувати ті простори, щоб забезпечити дітям активності для їх взаємодії та подолання академічних освітніх втрат», – пояснила керівниця благодійного фонду. Related video В «Освіторії» зауважують, що нинішня криза в освіті – найбільша за 100 років, і не лише в Україні.
