© depositphotos/Boytaro1428 Експерт назвав індикатори, які варто враховувати.
На думку професора, доктора технічних наук Сергія Штовби, через несприятливий збіг демографічних, економічних, військово-політичних та інших чинників, Україні доведеться масово укрупнювати університети, тобто “слабші” приєднувати до “сильніших”. Але за якими ознаками відрізнити університети, в яких погано налагоджені внутрішні процеси і які працюють “не як швейцарський годинник”, а отже мають стати “донорами” — приєднатися до інших університетів? Про це Штовба розповів у статті для ZN.UA “Оптимізація мережі університетів: як не промахнутися з рішеннями?”.
Зокрема, на його думку, є чотири ознаки, за якими можна визначити “слабкі” університети.
-
Кількість карликових факультетів і навчально-наукових інститутів
В Україні законом “Про вищу освіту” визначено низку вимог до структурних підрозділів, наприклад, факультет має включати щонайменше три кафедри й налічувати принаймні дві сотні студентів та аспірантів денної форми навчання. Якщо є факультети, які не виконують цих норм, то виходить, що університет не здатний організувати свою діяльність без порушень закону.
“Чи може він за таких умов вважатися якісним — питання риторичне”, – зазначає Штовба.
-
Кількість еклектичних факультетів
Під еклектичним мається на увазі факультет, у якому змішано неспоріднені спеціальності без відповідних міждисциплінарних освітніх програм.
“Це щось на кшталт факультету ХЗ — хореографії та зоології”, – пояснив автор.
-
Частка керівників, які працюють у статусі “виконувач обов’язків”
Якщо в університеті великий відсоток проректорів, деканів і завідувачів кафедр мають статус в.о., а не працюють на контрактних умовах, це сигналізує про халепу з кадрами, каже Штовба.
-
Частка науково-педагогічних працівників, які працюють за річними чи семестровими строковими трудовими угодами, а не довгостроковими контрактами
Якщо така частка велика, то після закінчення навчального року (чи навіть семестру) університет ризикує залишитися без кадрів — виходить, він ненадійний виконавець державного замовлення. Трудовий мікроклімат у такому університеті (коли працівники постійно перебувають у підвішеному стані) навряд чи можна назвати комфортним.
За словами професора, збір даних для вищезгаданих індикаторів — не щось надскладне. Зокрема, дані за першими двома індикаторами доступні в ЄДЕБО. Отримання інформації за третім та особливо четвертим — потребуватиме певних зусиль, але навіть з урахуванням частини запропонованих індикаторів можна покращити достовірність ідентифікації “донорів”.
На думку Штовби, врахування цих індикаторів роботи університету зробить процес оптимізації мережі менш стресовим і більш справедливим.
Раніше заступник міністра освіти й науки України Михайло Винницький в інтерв’ю ZN.UA визнавав, що спершу під час оптимізації мережі університетів МОН припускалося помилок і на початку цього етапу було декілька невдалих рішень. Але, за його словами, крім двох невдалих спроб, за 2024 рік було проведено дев’ять успішних реорганізацій ЗВО — ще ніколи Міносвіти не ухвалювало за рік так багато рішень про зміни в мережі. Винницький також зауважив, що укрупненню не підлягатимуть ті ЗВО, які є єдиними у своєму місті.
