«Апеляційна процедура стосовно результатів НМТ відсутня»
Частина випускників вже пройшла Національний мультипредметний тест, проте не всі залишились задоволені отриманими балами. Що робити тим, хто не задоволений, детально пояснила в інтерв’ю «Главкому» директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко.
Багато батьків та випускників, звикнувши до минулих років, сподіваються на можливість перегляду результатів. Однак Тетяна Вакуленко чітко пояснила ситуацію.
«Як такої апеляції на результат НМТ не існує. Оскаржити результат неможливо, оскільки всі завдання перевіряються автоматично. На відміну від попередніх років, відсутні завдання з розгорнутою формою відповіді, які перевіряла б людина. Усі отримують однакові завдання, і відповіді оцінюються однаково», – підкреслила керівниця УЦОЯО.
Водночас, Центр передбачає можливість виправлення масштабних помилок. Якщо батьки виявлять безпосередню помилку в формулюванні самого тестового завдання та повідомлять про це у своєму зверненні, УЦОЯО обов’язково перевірить його відображення на екрані. У разі підтвердження дефекту, рішення буде ухвалено на користь усіх учасників. Як приклад, Тетяна Вакуленко згадала випадок трирічної давнини, коли через технічний збій з умови завдання зникло одне значення, що унеможливило його розв’язання – тоді бали було переглянуто для кожного випускника.
Технічні несправності на місцях проведення – одне з найбільших побоювань абітурієнтів. Організатори наголошують: будь-які зауваження щодо роботи техніки чи умов у аудиторії слід висловлювати негайно, не залишаючи приміщення.
«Якщо ж ми говоримо про технічні проблеми під час проведення оцінювання, то про них потрібно повідомляти одразу, на місці, в екзаменаційному центрі. Наприклад, якщо техніка працювала некоректно, чи виникла якась інша проблема, потрібно підняти руку, повідомити про це, і проблему мають усунути. Якщо проблему не усунули, то потрібно писати заяву про порушення процедури», – наголосила Тетяна Вакуленко.
Цьогорічний формат тестування враховував значну кількість безпекових ризиків. Будь-які альтернативні, більш складні формати несли б занадто багато загроз, особливо логістичних.
Через небезпеку УЦОЯО не створює тимчасових екзаменаційних центрів безпосередньо на території Херсонської області. Для мешканців Запорізької області найближчою та єдиною безпечною локацією є місто Запоріжжя.
«Ми не створюємо тимчасових центрів на Херсонщині. У Запорізькій області найближче місто, де можна скласти тести, це Запоріжжя. Відтак, цим учасникам потрібно буде двічі здійснити поїздку для проходження тесту, а якщо ситуація буде дуже несприятливою, то і чотири рази – тобто в основну і в додаткову сесію», – зазначила Тетяна Вакуленко.
Організація іспитів за межами України стає дедалі складнішою. Логістика для родин є дуже витратною, адже подорожувати доводиться дитині у супроводі дорослого, оплачуючи квитки та проживання.
«Також ми розуміємо, що такий формат може суттєво обмежити можливості проведення таких оцінювань за кордоном. Закордонні партнери можуть бути не готові стільки днів надавати нам свою підтримку.
І плюс потрібно враховувати, що логістика за кордоном є теж доволі дорогою. Тож вступникам доведеться щонайменше двічі оплачувати подорож. І часто це подорож не однієї дитини, а дитини з дорослим. А ми, на жаль, теж не можемо створити тимчасові пункти тестування в кожному місті, містечку, де перебувають наші громадяни. Хоча ми намагаємося зробити все від нас залежне і маємо справді величезну кількість локацій для тестування», – підкреслила керівниця УЦОЯО.
В УЦОЯО підсумували, що попри спроби відкрити максимальну кількість локацій, створити тимчасові комп’ютерні центри в кожному маленькому містечку за кордоном чи в Україні фізично неможливо. Проте наявна мережа центрів забезпечує оптимальний баланс безпеки та доступності, а можливі точкові зміни в процедурі розглядатимуться вже під час підготовки до наступного навчального року.
«Ми, на жаль, теж не можемо створити тимчасові пункти тестування в кожному місті, містечку, де перебувають наші громадяни. Хоча ми намагаємося зробити все від нас залежне і маємо справді величезну кількість локацій для тестування.
Усі ризики бралися до уваги не лише нами, але й Міністерством освіти і науки України, Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, омбудсменами з питань захисту дітей та питань. Ми це все обговорювали. Можливо, наступного року щось зміниться», – підсумувала Тетяна Вакуленко.
Як відомо, випускники, які через тривалі повітряні тривоги, нічні обстріли, втому та недосип відчувають себе неготовими до складання Національного мультипредметного тесту, мають законне право перенести іспит на додаткову сесію.
«Главком» раніше повідомляв, що розробка, перевірка та формування тестових завдань для Національного мультипредметного тесту залишається трудомістким процесом, за яким стоїть робота сотень освітян. За словами Тетяни Вакуленко, основою для сучасного НМТ залишаються затверджені ще у 2018–2019 роках програми Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Саме відповідно до них наразі розробляються всі актуальні добірки тестів.
Нагадаємо, серед цьогорічних абітурієнтів активно поширюються коментарі про те, що Національний мультипредметний тест (НМТ-2026) став значно складнішим, ніж у попередні роки. Випускники скаржаться на специфіку запитань та високий психологічний тиск під час складання іспиту.