Попит на технічні й інженерні напрями залишається незначним, незважаючи на гостру потребу в таких фахівцях для відновлення
В Україні розпочалася основна фаза НМТ-2026 – і з цим посилилося питання щодо вибору майбутніх студентів. Аналіз вступних кампаній за останні п’ять років вказує на стабільну тенденцію: абітурієнти масово віддають перевагу гуманітарним та управлінським спеціальностям, тоді як технічні галузі, які є критично важливими для реконструкції держави, залишаються поза увагою. Про це інформує «Главком», посилаючись на дані Міністерства освіти і науки та аналітичних освітніх ресурсів.
Від юриспруденції до менеджменту: як трансформувався вибір за п’ять років
Перед повномасштабним вторгненням, філологія лідирувала за кількістю поданих заяв – понад 59 тисяч у 2021 році. Поряд з нею були юриспруденція, комп’ютерні науки та менеджмент. Психологія тоді навіть не входила до п’ятірки лідерів.
Після початку повномасштабної війни ситуація кардинально змінилася. У 2022 році загальна кількість заяв значно зменшилася, відображаючи загальну розгубленість суспільства. Однак, починаючи з 2023 року, ринок відновився, і разом з ним сформувалися нові пріоритети. За результатами вступної кампанії 2023 року, юриспруденція зберегла лідерство – понад 50 тисяч заяв. До п’ятірки вперше впевнено увійшла психологія.
У 2024–2025 роках лідери змінилися знову. Менеджмент посів перше місце, зібравши найбільшу кількість заяв за весь період аналізу. До оновленої п’ятірки також увійшли психологія, філологія, маркетинг та економіка. Юриспруденція, яка десятиліттями займала провідні позиції, у 2025 році вперше не потрапила до п’ятірки лідерів. Комп’ютерні науки також покинули її, після кількох років стабільного спаду.
Психологія, педагогіка, реабілітація: суспільний запит у відображенні статистики вступу
Найбільш наочною ілюстрацією суспільних зрушень є психологія. Якщо у 2021 році вона поступалася навіть журналістиці, то вже у 2024-му, за даними деяких освітніх порталів, вперше очолила рейтинг за кількістю заяв. Аналітики пояснюють це просто: потреба в психологічній допомозі різко зросла після початку повномасштабного вторгнення – серед військових, ветеранів, їхніх сімей та цивільного населення.
Несподіваним зростанням відзначилася педагогіка. У 2025 році спеціальність «Середня освіта» увійшла до десятки найбажаніших серед бакалаврів, а на магістерському рівні педагогіка вперше випередила менеджмент та ІТ. Водночас суттєво зросла зацікавленість до терапії та реабілітації: у 2025 році кількість заяв на цей напрям більш ніж удвічі перевищила показники 2023-го.
На думку експертів, ці тенденції зумовлені кількома чинниками. Через виїзд значної частини чоловіків за кордон, частка жінок серед вступників зросла – а вони традиційно частіше обирають гуманітарні та медичні напрями. Водночас «універсальні» спеціальності, такі як менеджмент чи маркетинг, приваблюють тих, хто прагне мати можливість працювати дистанційно або легко змінювати місце проживання.
ІТ вже не поза конкуренцією
Ще кілька років тому комп’ютерні науки та інженерія програмного забезпечення стабільно перебували у топ-5. Наразі ситуація змінилася. За даними освітніх аналітиків, у 2025 році кількість заяв на основні ІТ-спеціальності зменшилася порівняно з 2024-м. Зокрема, найбільше втратили «Комп’ютерна інженерія» та «Комп’ютерні науки».
Винятком стала кібербезпека – єдиний ІТ-напрям, що продемонстрував зростання інтересу. Причина очевидна: захист критичної інформаційної інфраструктури в умовах гібридної війни став пріоритетом державної безпеки.
Парадокс відновлення: потрібні одні фахівці, вступають – інші
Тут і криється головна суперечність. Міністерство освіти і науки відкрито називає дефіцитними саме ті спеціальності, які абітурієнти масово уникають: будівництво, цивільна інженерія, електроенергетика, механіка, транспортна інфраструктура. Для відбудови зруйнованих міст, відновлення мереж та модернізації промисловості потрібні саме інженери – але їх готують недостатньо.
За прогнозами ринку праці, у 2026 році найбільший дефіцит кадрів зберігатиметься у виробничій, будівельній та інженерних галузях. Натомість кількість вакансій для фахівців з гуманітарних спеціальностей є значно меншою. Ця диспропорція створює практичні ризики для тих, хто зараз обирає «популярну» спеціальність, не узгоджуючи її з потребами ринку через п’ять років.
Щоб зменшити цей дисбаланс, МОН запровадило для низки пріоритетних спеціальностей – зокрема інженерних, природничих та військових – галузевий коефіцієнт 1,02, а також підвищене грантове фінансування та пільги при зарахуванні. Проте, досі ці заходи суттєво не змінили загальну картину вступних уподобань.
Нагадаємо, на НМТ-2026 зареєструвалися понад 355 тисяч учасників – на 43 тисячі більше, ніж у 2025-му. Це рекорд з 2022 року. Основна сесія тестування триватиме до 25 червня, після чого розпочнеться прийом заяв від вступників.
До речі, заступник міністра освіти Михайло Винницький раніше наголошував на значних розбіжностях між потребами ринку праці та популярністю спеціальностей: країна гостро потребує медиків, інженерів та вчителів, але вступники масово обирають інші напрями.