В Україні впроваджено закон про академічну доброчесність

В Україні набув чинності закон про академічну доброчесність

Документ вводить академічну відповідальність з 14 років та позбавлення наукового ступеня за плагіат

З 31 липня в Україні набрав чинності закон «Про академічну доброчесність», який охоплює практично всю освітньо-наукову сферу – від учнів і студентів до викладачів, науковців та керівників навчальних закладів. Крім того, вперше на законодавчому рівні встановлено правила використання штучного інтелекту в освітній та науковій діяльності. Про це інформує «Главком» із посиланням на Державну службу якості освіти України.

Законодавство окреслює обов’язки для керівників освітніх установ, педагогічних працівників, здобувачів освіти та їхніх батьків. Зокрема, керівники повинні забезпечити функціонування внутрішньої системи академічної доброчесності, а педагоги – неупереджено оцінювати навчальні досягнення та реагувати на випадки порушень. Здобувачі освіти, у свою чергу, зобов’язані самостійно виконувати навчальні завдання, коректно посилатися на використані джерела та дотримуватися правил застосування власних раніше створених робіт.

До академічної відповідальності можуть бути притягнуті особи, яким на момент скоєння порушення виповнилося 14 років. До порушень закон відносить академічний плагіат, самоплагіат, фабрикацію, фальсифікацію, списування, незаконне використання результатів чужої праці та інші прояви недоброчесної академічної поведінки.

Використання матеріалів, створених за допомогою ШІ, не забороняється, проте автор повинен повідомити про їх застосування та вказати сервіс або методику генерації.

Закон передбачає різні форми академічної відповідальності залежно від статусу учасника освітнього процесу. Для учнів і студентів це може бути повторне оцінювання, повторне виконання роботи або виключення, а для педагогів і науковців – дисциплінарні стягнення, позбавлення наукового ступеня чи вченого звання, а також інші заходи, визначені законодавством.

Крім того, встановлення академічного плагіату, фабрикації або фальсифікації у захищеній дисертації є підставою для скасування рішення про присудження ступеня доктора філософії та анулювання відповідного диплома.

Після набуття чинності законом його положення активно обговорюються у професійних освітніх спільнотах. У коментарях порушуються питання, як нові вимоги вплинуть на роботу викладачів та закладів освіти, зокрема, чи не призведе закон до зростання бюрократичного навантаження та появи додаткової звітності.

Коментарі користувачів у Facebook-спільноті «Новини вищої освіти» щодо закону «Про академічну доброчесність» Коментарі користувачів у Facebook-спільноті «Новини вищої освіти» щодо закону «Про академічну доброчесність» Джерело: Скриншот із Facebook-спільноти «Новини вищої освіти»

Дискусію викликали положення щодо використання ШІ. Освітяни та науковці цікавляться, як саме визначатиметься факт використання ШІ та якими інструментами це можна буде підтвердити. Частина коментаторів також висловлює побоювання, що нові вимоги можуть збільшити бюрократичне навантаження на викладачів та освітні установи.

Скриншот обговорення закону «Про академічну доброчесність» у Facebook-спільноті «Новини вищої освіти» Скриншот обговорення закону «Про академічну доброчесність» у Facebook-спільноті «Новини вищої освіти» Джерело: скриншот із Facebook-спільноти «Новини вищої освіти».

Нагадуємо, Закон України «Про академічну доброчесність» Верховна Рада ухвалила 18 грудня 2025 року. Він набув чинності після оприлюднення, а вводиться в дію з 31 липня 2026 року.

Документ вперше комплексно визначає правила академічної доброчесності для учасників освітнього та наукового процесу. Раніше питання академічної доброчесності регулювалися переважно статтею 42 Закону України «Про освіту».

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *