Анонімне інформування про насильство стане можливим, а адміністрація навчальних закладів отримає чіткі часові рамки для реагування
Міністерство освіти і науки України внесло зміни до правил щодо запобігання та реагування на випадки насильства й жорстокого поводження в освітніх установах. Зокрема, було переглянуто порядок розгляду подібних інцидентів, встановлено терміни для реакції та розширено можливості для повідомлень про випадки насильства. Цю інформацію оприлюднив «Главком» з посиланням на МОН.
Ці зміни обумовлені оновленням законодавства стосовно захисту прав дитини. Підходи до трактування булінгу були приведені у відповідність із законом «Про охорону дитинства» та загальнодержавною системою протидії насильству і жорстокому поводженню з дітьми. Однією з ключових новел є створення в освітніх закладах єдиної комісії, відповідальної за розгляд інцидентів насильства та жорстокого поводження з дітьми, включно з повідомленнями про булінг. Раніше для цього існувало два окремі механізми.
Також були визначені ознаки, що можуть свідчити про насильство. До них відносяться економічний тиск, зокрема позбавлення власності або перешкоджання доступу до освітніх послуг, образи, погрози, приниження, переслідування та залякування. Сексуально небажана поведінка, така як жести, жарти, прізвиська, розповсюдження інтимних матеріалів, а також небажані фізичні дії від штовхання до ударів, також були включені до переліку.
Нові нормативи встановлюють конкретні часові рамки для реагування. Керівник освітнього закладу зобов’язаний розглянути повідомлення протягом 24 годин після його офіційного внесення до реєстру. У разі виявлення ознак насильства, необхідно негайно, але не пізніше ніж за три години, повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.
Водночас, комісія закладу освіти не уповноважена визначати, чи є певний випадок булінгом. Згідно з оновленими правилами, констатація факту булінгу належить виключно до компетенції суду. Натомість, комісія має завдання з’ясувати обставини інциденту, визначити потреби дитини та організувати необхідну підтримку. МОН також уточнило критерій систематичності насильства. Воно вважатиметься таким, якщо повторюється двічі або більше разів протягом 12 місяців від дати реєстрації повідомлення про перший випадок або від дати його вчинення, навіть якщо перший інцидент не був офіційно зареєстрований.
Окремо посилюються права дитини під час розгляду таких випадків. Дитина має право бути вислуханою відповідно до свого віку та рівня психологічної зрілості, і її позиція має бути обов’язково задокументована. Процес вислуховування відбуватиметься за участі батьків або їхніх представників, а також психолога чи соціального педагога. Проведення вислуховування без присутності батьків можливе за наявності їхньої письмової згоди.
Кожен освітній заклад також повинен розробити власну систему попередження насильства, затвердити відповідне внутрішнє положення, призначити відповідальну особу за прийом та реєстрацію повідомлень, а також вести облік усіх звернень. Інформувати про потенційні випадки насильства можна буде різними способами: електронною поштою, телефоном або через спеціальні скриньки для письмових звернень. Також допускаються анонімні повідомлення.
Крім того, освітні установи повинні забезпечувати контроль за виконанням рішень комісії. Якщо вжиті заходи не призведуть до бажаних результатів, вони підлягатимуть перегляду та, за необхідності, коригуванню. Найближчим часом МОН планує представити методичні рекомендації для впровадження нових правил.
Варто зазначити, що більшість українських учнів протягом минулого року стикалися з небажаним або дискомфортним контентом в інтернеті, а майже кожен третій брав участь в онлайн-булінгу. За результатами опитування, лише 25,4% школярів повідомили, що за останній рік жодного разу не зіткнулися з небажаним контентом у мережі.