Навчальний заклад ризикує перетворитися на місце для розваг, а не на центр знань
Масові танцювальні виступи педагогів під час останніх дзвоників часто є проявом примітивного популізму та спробою створити ефектну візуальну картину замість реальної роботи над підвищенням рівня освіти.
Ігор Лікарчук, заслужений діяч освіти України та колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти, висловив різку критику щодо популярної в останні роки практики виступів вчителів на шкільних заходах. Цю інформацію було опубліковано «Главкомом» з посиланням на його особистий допис.
Розбір «педагогічного видовища»
Освітянин звернув увагу на те, що соціальні мережі переповнені відео саме з танцями вчителів, а не учнів. Пан Лікарчук наголосив, що не заперечує творчі виступи педагогів, якщо вони демонструють високий рівень культури, професійної майстерності та естетичного смаку.
Водночас він вважає, що значна частина подібних виступів зумовлена прагненням керівництва шкіл створити «модний образ» для соціальних мереж або для формальної звітності.
Можливими причинами такого явища можуть бути адміністративний тиск, спроби завоювати прихильність учнів або професійна криза у частини педагогічного складу, які шукають нові способи встановлення зв’язку з дітьми.
Питання якості навчання
Особливу увагу пан Лікарчук приділив тому факту, що батьки часто схвально оцінюють подібні виступи, але водночас масово звертаються до репетиторів.
«Ми аплодуємо вчителям за їхню здатність рухатися в такт музиці, але витрачаємо значні кошти на сторонніх осіб для того, щоб надати дітям знання, які школа мала б надавати за замовчуванням», – підкреслив він.
Освітянин також критикував поширення, на його думку, надмірного поблажливості до учнів у сучасній школі. «Справжня педагогіка – це виклик, це формування вольових якостей та інтелекту. А коли вчитель рівняється на блогерів, намагаючись перевершити їх у популярності в стрічках соцмереж, він програє. Адже освіта – це не видовище», – зауважив пан Лікарчук.
Окремо він поставив під сумнів твердження про формування в Україні «нового типу вчителя», акцентуючи увагу на проблемах із рівнем знань учнів та значною залежністю багатьох школярів від послуг репетиторів.
На думку пана Лікарчука, оцінювати ефективність реформи освіти слід не за популярністю відео в соцмережах, а за навчальними результатами та якістю підготовки випускників.
Відгуки інтернет-користувачів
Частина інтернет-користувачів у своїх коментарях висловила підтримку позиції пана Лікарчука. Вони зазначили, що головним завданням школи залишається освітній процес, а не розважальні заходи. Деякі дописувачі порівняли сучасні виступи педагогів із радянською художньою самодіяльністю, стверджуючи, що прагнення створити ефектний образ для соцмереж не додає авторитету ні вчителям, ні навчальним закладам.
скріншот із Fecebbok
Інша частина користувачів зайняла ще більш критичну позицію. У коментарях лунала критика сучасних освітніх методик, які, на їхню думку, дедалі більше спрямовані на розваги та здобуття популярності, а не на передачу знань. Деякі висловили занепокоєння тим, що школа поступово відходить від своєї першочергової місії – якісної підготовки учнів, а педагоги змушені шукати прихильність дітей через яскраві виступи та активність у соціальних мережах.
скріншот із Facebook
Варто зазначити, що Кабінет Міністрів посилив контроль за відвідуванням освітніх закладів. Відтепер управління освіти зобов’язані негайно передавати службам у справах дітей інформацію про учнів, які не навчаються або тривалий час відсутні на заняттях. Своєю чергою, відповідні служби мають вести облік таких випадків, вживати заходів для повернення дітей до освітнього процесу та надавати допомогу у відновленні необхідних документів.