Україна припинила використання Єдиної тарифної сітки, а для певних категорій педагогів передбачено додаткові виплати
Посадові оклади педагогічних та науково-педагогічних працівників зростуть ще на 20% з 1 вересня 2026 року. Водночас, в Україні запроваджується нова система оплати праці для освітян. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, підсумовуючи доповідь міністра освіти і науки Андрія Бутенка перед початком навчального року, як інформує «Главком».
Зарплати освітян та нова система оплати праці
На початку 2026 року заробітні плати освітян вже були збільшені на 30%. Наразі відбувається підвищення саме посадових окладів педагогічних та науково-педагогічних працівників, від яких розраховується більшість доплат та надбавок.
Одночасно, з 1 вересня, Україна відмовляється від Єдиної тарифної сітки. Оклад освітянина визначатиметься залежно від посади та базової величини, яка наразі дорівнює середній заробітній платі по економіці України.
Нова система охопить загальноосвітні школи, заклади вищої освіти, інклюзивно-ресурсні центри та державні освітні установи. Для дошкільної та позашкільної освіти, а також для професійної та фахової передвищої освіти, органам місцевого самоврядування рекомендовано здійснити відповідне підвищення заробітних плат освітян з 1 вересня.
Окремо зберігається доплата у розмірі 2600 грн для вчителів, які працюють очно на прифронтових територіях. Педагоги коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, отримуватимуть додаткові 10% до свого окладу.
Під час доповіді міністра освіти і науки також обговорювалися питання безпеки нового навчального року. Наразі понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. Серед школярів цей показник становить 83%. Йдеться про понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
За кошти державного бюджету продовжується будівництво ще 131 укриття, з яких 18 – підземні дитячі садки. Після завершення робіт доступ до укриттів матимуть 87% вихованців та учнів. До кінця 2027 року цей показник планують довести до 92%. Минулого року він становив 77%, а у 2022 році – лише 10%.
Натомість в університетах та закладах фахової і професійної освіти доступ до укриттів мають 68%. Наразі ними забезпечені 965 із 1420 університетів та коледжів.
Безпека нового навчального року та формат навчання
Заклади вищої освіти та коледжі самостійно визначатимуть формат і графік освітнього процесу. Вони можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання, враховуючи безпекову ситуацію, місткість укриттів та особливості освітніх програм.
З 1 вересня роботу розпочнуть 25 тис. закладів освіти. У громадах із підвищеним ризиком російських ударів масових заходів проводити не слід. Лінійки та інші урочистості дозволено організовувати лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів та можливості швидкого переходу до них у разі повітряної тривоги.
Підручники та харчування учнів
Окрему увагу приділили забезпеченню дітей підручниками та харчуванням. Росія цілеспрямовано атакує друкарні та склади з підручниками, тому у разі неможливості оперативного друку необхідної кількості книжок учням мають забезпечити доступ до електронних версій.
У школах, де безпекова ситуація не дозволяє організувати повноцінні гарячі обіди, діти мають отримувати готові до споживання страви. Міністерство освіти і науки здійснюватиме контроль за ситуацією з організацією харчування.
Нагадаємо, в Україні частка випускників шкіл, які одразу продовжують навчання у закладах вищої освіти, традиційно значно перевищує середній показник Європейського Союзу. До початку повномасштабної війни студентами ставали близько 70% українських випускників.